Українська нація має
свої звичаї і традиції, що виробились
протягом століть і освячені віками.Це ті прикмети, по яких розпізнають
народ не тільки в сучасному, а і його
історичному минулому. У всіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув
звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом.
Наш великий Пророк
Тарас Шевченко, звертаючись до України,
як до матері,що вічно страждає, питає: Чи ти рано до схід сонця Богу не
молилась?
Чи то діточок непевних звичаю не вчила?
Щоб
такого ніколи не повторилось, ми, українці, нація з глибоким міцним корінням,
не тільки свято зберігаємо звичаї наших пращурів,але й примножуємо їх. Особливо всім приглянулись вечорниці.
Працівники НД, бібліотеки, вчителі школи
мистецтв с. Братковець завжди радують своїх глядачів приємними творчими задумками. На цей раз всіх чекали «Українські
вечорниці» з усіма притаманними рисами.
Гостей заходу зустріла прибрана сцена у
вишиваних рушниках, обрусах, шалянових хустках, стародавньому народному одязі.
А також на сцені та довкола неї стояв народознавчий реквізит: куделя, бочки,
плетені кошики, скрині, кадіб, піч українська, бамбетель та інші речі.
Ведучі свята — Треспот Лідія та Кліменчук Ірина ласкаво запросили всіх
присутніх на дійство.
Після слів ведучих на сцену, як
ластівочки, вибігли дівчатка-україночки: Наталя Войтків, Діана Луцик та Хлопач
Мар'яна. Дівчата поділилися між собою знаннями про ярмарок, чим в дотепній
формі розсмішили весь глядацький зал, який був вщент переповнений.
Було видно, що братківчани дуже люблять
вистави та народознавчі дійства. А потім вечорниці продовжили жінки, дівчата,
чоловіки, які відтворили увесь казковий колорит ярмаркування. Тут був і Возний
із своєю Наталочкою і кум Семен (Петришак Володимир) із своєю сварливою
дружиною і звичайно Омелько (Сунак Ігор), який так і не зумів полічити пальців,
ні щось іншого утяти, але так багато приніс сміху.
Не обійшлося звичайно і без народних
пісень, співаночок, коломийок, гуморесок, сварок, які так влучно підкреслюють
українську бувальщину.
Свято закінчилось піснею про рідне
село: Братківці –квітуча земля,
Братківці — батьківські поля.
Поступово артисти сцени і глядачі об’єднались
в одне ціле - згуртовану Братківську громаду, яка цінує, зберігає і примножує
наші рідні традиції.
Оплески злились з старовинними українськими мелодіями, які щедро дарував музика від Бога Володимир Пацула.
Всі розходились з думкою,а
що зробила моя родина, щоб традиції, свою історію не розгубити.