«Чим є бібліотека ХХІ століття?» /продовжуємо обговорення семінару/

«Дякуємо Богові, що дав нам народитись українцями». Ці слова Олеся Гончара хочеться сказати, вдивляючись у святочний гурт людей, які приїхали в с.Добряни і прямували до храму св.Дмитрія. Бо це йшли люди одвічної величної професії, працівники бібліотек, берегині українства, що плекають «генетичне коріння нації», які риїхали на професійну зустріч, на семінар.

Спільна молитва в храмі, яку провадив о.Володимир, освячення МАКОВЕЙЧИКІВ, адже це свято Першого Спаса, день пам’яті мучеників Маковеїв за віру Христову, надали духовної наснаги для подальшої роботи.

Як ми неодноразово відзначали, кожна професійна зустріч – це добра підпитка, це бажання пізнати більше, йти в ногу з часом. Ось і цей семінар мав таке ж спрямування, який підтверджував один нерозривний ланцюжок у відповідь на питання : «Чим же є бібліотека ХХІ століття?».

Начальник відділу культури Юлія Курилишин в своєму короткому слові розкрила значимість такої роботи бібліотекарів, яка називається коротко «Маєток нації» - це все що є від нашої віри, мови, пісні, культури, своєї ідентичності… Галина Цуцуп, директор РЦБС, зупинилась у виступі про народознавчу роботу бібліотек, на відновлення глибинних пластів пам’яті, який об’єднює цілі покоління, творить могутнє дерево родоводу і запросила оглянути виставку «Серпневий розмай народознавчих свят». Любов Костів, директор Народного дому, відмітила чітко, що робота Народного домі і бібліотеки це одне нерозривне, це співпраця на формування гідних українців і навіть спрезентувала музичне вітання.

На завершення – слово господині семінару, Любові Лесів, яка не тільки поділилась досвідом спільної роботи з духовенством, освітянами, місцевою владою, громадою, але й висловила великі слова подяки сільському голові Любомиру Матійціву та очільникам районної влади за батьківську турботу, за створення комфортних умов для праці і відпочинку, о.Володимиру за спільну працю з дітьми та молоддю, Ігорю Мандзяку – за волонтерську роботу.

Ось такий улад роботи відповідає порадам Великого Митрополита Андрея Шептицького «Любіть Україну не потоком голосних слів, а тихою працею…».

Напевно є над чим задуматись всім, і сповняти заповіт «Любіть Україну…». В цьому одне з найголовніших завдань в роботі бібліотек.

За горнятком кави йшла цікава розмова, обмінювались досвідом, кожний приміряв прослухане до своєї роботи і думав «як сіяти зерна так, щоб дали добрі сходи, вберегти і збагатити безцінний дар попередніх поколінь».