Продовжуємо роботу
над тематикою: «Визначні історичні постаті - поборники Української
державності».
14 червня 2018р. виповнюється 127 років від Дня
народження Євгена Коновальця - Полковника Армії УНР, Команданта УВО, Голови
Проводу українських націоналістів, першого Голови ОУН.
Є люди, які своїми духовними параметрами долають і рамки
своєї епохи, і межі життя. Смерть не зупиняє їх впливу, вони залишаються
необхідними нації і після смерті. І тоді говоримо про безсмертя. І тому
говоримо про Євгена Коновальця.
Йому було відпущено тільки два десятиліття для служіння
Україні, -(1891-1938) і він не згайнував із них ні хвилини, а використав сповна
– буквально до останньої секунди.
Інтелектуал, інтелігент, він міг прислужитися народові в
багатьох сферах, але вибрав шлях воїна: спочатку – захисника новонародженої
української державності, а потім – воїна і провідника української
національно-визвольної революції. Бо вважав, що саме на цьому шляху зможе
зробити найбільше для нації, яку чекали цілі десятиліття нерівної і кривавої
боротьби за своє право бути.
Він витворив якісно новий – політично свідомий, активний
і жертовний – тип українця-громадянина і сам був його ідеальним уособленням:
служити не особам, а Україні, не урядам, а українській незалежній державі,
боротися не за мандати і посади, а за Ідею – за свободу і державність нації.
Найвище досягнення, найголовніший спадок Полковника і
його найбільший дар своєму і наступним поколінням борців за Україну –
національний революційний орден: Організація Українських Націоналістів (ОУН).
Його переконання, вміння аналізувати ситуацію, ставити
завдання найближчі і на перспективу не втратили і сьогодні актуальності, є і
сьогодні порадником для тих, хто твердо стоїть на сторожі Незалежної, Єдиної
Європейської держави.
З читачами можна
провести години роздумів:
– «Які ідеї Євгена
Коновальця для мене близькі і чому»;
– «У великій
світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами
історії»;
– «Пробудити в
українцеві українця»
– Історичні студії:
«Україна є наздобутнім бастіоном героїв і борців»(Євген Коновалець), «Євген
Коновалець – духовний провідник і Великий Полковник для всіх поколінь борців за
Українську Соборну Самостійну Державу».
Для читачів можна
підготувати досьє: «Сторінками біографії Євгена Коновальця».
В записну книжку
читача – висловлювання Євгена Коновальця, що стали афоризмами. Подаємо кілька
висловів:
- У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі
перетворюється народ у націю
- Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все
найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо переможно з
найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.
- Як довго не буде самостійної Української держави, так
довго не буде порядку в Європі, всі союзи будуть нереальними.
- Шлях до Львова лежить через Київ.
- Якщо розходимося, то працюймо так, щоб при зустрічі ми
могли один одному глянути в очі й подати один одному руки…
- Навіть серед найбільше несприятливих обставин нам не
треба закладати рук чи то попадати в зневіру.
- У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору:
або бути творцями, або жертвами історії.
- Говорити треба…до тих, що хочуть чогось навчитися,
хочуть набути знання, а не до тих, які вважають, що вони вже знання мають і
можуть давати іншим лекції.
Немає коментарів:
Дописати коментар