Вклонімося
пам’яті велетня Духа [Текст] : літературно-історичний дайджест до 110-ої р. від
дня народження О. Ольжича
/ Стрийська РЦБС; метод.–бібліограф. відділ, підгот. Лідія Бур. – Стрий, 2017.
– 4 с.
Літературно-історичний дайджест розрахований на велике
коло читачів, які цікавляться українською літературою та історією нашого
минулого, адже творчість О. Ольжича така ж багатогранна, сповнена боротьби,
надії, рішучості, як і його постать. За кожним рядком його віршів стоїть
історія віків, ознака сучасної йому доби.
Олег Ольжич — лірик і одночасно трагічний оптиміст. У його поезії
відбито погляди на минулу і сучасну історію України, виражено життєву позицію
автора. Епізодичні штрихи інтимної лірики, а пейзажної особливо, — це той фон,
який допомагає усвідомити громадянську і державницьку позицію автора, розуміння
ним явищ дійсності.
Господь, багатий
нас благословив
Дарами,
що нікому не відняти:
любов
і творчість, туга і порив,
Відвага
і вогонь самопосвяти!
Олег Ольжич
Олег Ольжич
увійшов в історію української літератури як людина і поет героїчного складу,
незламний борець за волю свого народу. Микола Жулинський в передмові до книги
О.Ольжича « Поезія, проза» (2007) писав: «О.Ольжич – поет, археолог,
культурфілософ, політичний діяч… – із величезним запізненням відкривається
Україні, натхненно служити якій був покликаний історичною необхідністю здобуття
незалежності для свого народу. В його особі ми маємо інтелектуала європейської
респектабельності, мислителя, який розглядав і практично втілював процес
відновлення державності України…»
Олег Ольжич —
це літературний псевдонім сина Олександра Олеся (Кандиби). Народився він 8
липня 1907 року в Житомирі. Університетські студії закінчив у Карловому
університеті в Празі доктором філософії. Був асистентом Українського Вільного
університету в Празі. В 1938р. читав лекції (слов’янська археологія) в
Гарвардському університеті та був ініціатором організації Українського
наукового інституту в США. Він учасник багатьох міжнародних конференцій;
друкується в наукових збірниках, зокрема й іноземними мовами. До речі, О.
Кандиба знав 9 європейських мов.
У 1930-40-х
рр. він був активним учасником українського націоналістичного руху, одним з
лідерів ОУН. Як поет Ольжич належить до «Празької школи». Перша збірка «Рінь»
(Львів, 1935 р.) представила громадськості поетично зрілого, своєрідного митця,
викликала багато відгуків у пресі. У збірці звучать мотиви слов'янської
праісторії, античної Греції, Риму, «золотого віку» людської доби. Тут
Кандиба-науковець вірний історичній тематиці Ольжича-поета. Друга збірка «Вежі»
вийшла в 1940р. у Празі. Посмертно було видано збірку «Підзамча» (1946). Його
художній світ охоплює Україну в широкому діапазоні історичних подій – від IX до
XX століть, в координатах його художніх роздумів – складні перипетії та факти,
під час яких відкривається громадянська позиція поета.
Добре сказав про Ольжича один з його
дослідників і побратимів: «В дійсності він і сучасний, і майбутній. Він-бо, як
мало хто, втілив вічні змагання української нації, її духовність і лінію
шукання її духовного розвитку в майбутньому, її місію».
Забути його
ім’я не маємо права: це одна з найсвітліших постатей української історії.
Сьогодні Олег Ольжич – поет і громадянин, сподвижник національно-державної ідеї
– приходить до читача, щоб по праву зайняти гідне місце серед духовних велетнів
українського народу. Ознайомитися з життєвим та творчим шляхом поета можна в
читальній залі ЦРБ, де організована чергова книжкова викладка постійно діючого
«Літературного календаря».
Ольжич творив
поезію високої культури, прагнучи піднести українську лірику на новий щабель.
Він збагатив її конденсацією вольових мотивів, інтелектуальним струменем,
воскресив героїзм і героїчну етику українця.
До 110-ї
річниці від дня народження Олега Ольжича представлені його твори та
літературознавчі матеріали про творчість поета. Акцентуємо увагу на наступних
виданнях:
1. Олег Ольжич. Покликаний Україною // Жулинський М.
Українська література : творці і твори / М. Жулинський. – Київ : Либідь, 2011.
–С. 670–683.
2. Олег Ольжич (1907–1944) // Жулинський М. Слово і доля :
навчальний посібник / М. Жулинський. – Київ : Видавництво А. С. К., 2006. – С.553–570.
3. Ольжич О. // Українське слово : хрестоматія української
літератури та літературної критики ХХ століття. – Книга 2. – Київ: АКОНІТ,
2001. – С. 684–725.
4. Ольжич О. Незнаному Воякові : заповідане живим / О.
Ольжич ; [упоряд. Л. Череватенко]. – Київ : Фундація ім. О. Ольжича, 1994. - 431 с.
5. Ольжич О. Ностальгія за перемогами / Олег Ольжич // 25
поетів української діаспори / М. Слабошпицький. – Київ: Видавництво «Ярославів
Вал», 2006. – С. 293–323.
6. Ольжич О. Поезія. Проза / О. Ольжич; упоряд. Н. Лисенко.
– Київ: Видавництво імені Олени Теліги. – 2007. – 544 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар