«І пам'ять, і любов, і пісня...» /присвячується Ігорю Білозіру з нагоди 65 років від дня народження/
Ігор Білозір –
дивовижної сили композитор-лірник, самобутній, неповторний талант, який дав
Україні і світові десятки й десятки чарівливих пісень, пісень невмирущих. У
небесах тих пісень незгасно палахкотить проміння нашої пам’яті про Ігоря
Білозіра.
Український
композитор, поет-пісняр, співак, народний артист України Ігор Білозір народився
24 березня 1955 року в м. Радехові Львівської обл. у сім'ї вчителів. Закінчив
хормейстерське відділення Львівського музичного училища (1974),
диригентсько-хоровий (1980) і композиторський (1988) факультети Львівської
консерваторії.
Життєвий і
творчий шлях славного Українського митця - це як Божий замисел, безцінний
Господній дарунок.
Перший
професійний запис зробив 1969 на Львівському радіо в музичній програмі
«Мандрівний меридіан». 1977-1979 очолював самодіяльний ансамбль (ВІА) «Ритми
Карпат» Львівського автобусного заводу. Від червня 1979 - художній керівник ВІА
«Ватра», яка за його керівництва стала одним із найпопулярніших естрадних
ансамблів України. Активно співпрацював з поетами Б.Стельмахом, П.Запотічним,
Р.Кудликом. Твори композитора виконували Квітка Цісик, О.Білозір, Л.Ваврін та
ін.
У 1991 р. організував
Музично-мистецький центр «Ватра», який відкрив шлях у мистецтво багатьом
молодим співакам і музикантам. Від початку 1990-х почав писати інструментальну
музику. Автор музики до поставлених у Національному академічному українському
драматичному театрі ім. М. Заньковецької вистав «Декамерон», «Олекса Довбуш»,
«Звичайне чудо», «Розорене гніздо».
В ніч на 9
травня 2000 року русифіковані мажори жорстоко побили Ігоря Білозіра і він через
20 днів помер у львівській реанімації. Він помер за свою пісню. Його смерть
мала міжнародний резонанс і викликала громадські заворушення у Львові.
Його вбили за
Українську пісню, але любов і шану, пам'ять вбити неможливо. Його мистецтво
подароване нам оживає на сценах України і світових, серед усіх, кому пощастило
насолоджуватись його творчістю, непересічним талантом.
Бібліотека с. Кути запрошує до читання книг з "гудзиковими" назвами
Всесвітній
день ґудзика відзначається 16 листопада. Бібліотека с. Кути для своїх користувачів
підготувала добірку книг з «ґудзиковими» назвами.
Письменника називають сьогодні класиком німецької дитячої літератури, а світову популярність йому принесли історії про Джима Ґудзика.
- «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» - чудова історія!
Неймовірні пригоди Джима Ґудзика починаються після того, як одного разу жителі острова Недогадія отримали посилку з маленьким хлопчиком всередині ...
- Туве Янсон «Мумі-тролі і ґудзик в подарунок»
Ця дивовижна, зворушлива історія чудово передає всі переживання маленького Мумі-троля.
Також у фонді бібліотеки є книга Анрі Гідель «Коко Шанель»,
з якої ми дізнаємося про життя і кар'єру модельєрки, та про те як ґудзики
перетворилися на модну фурнітуру.
Біографічна пам’ятка до 185 р. від дня народження Марка Вовчка
Первоцвіт української класичної прози [Текст] : біографічна
пам’ятка до 185 р. від дня народження Марка Вовчка / Стрийська
РЦБС; метод.-бібліограф. відділ; підгот. Лідія Бур. – Стрий, 2018. – 8 с.
Творчий шлях Марка
Вовчка не був устелений трояндами. Перший успіх і популярність молодої
письменниці були надзвичайними, а потім з огляду на багато причин обстановка
різко змінилася: їй доводилося співпрацювати в другорядних газетах і журналах,
братися за випадкові літературні замовлення, друкуватися анонімно і під іншими
псевдонімами, роками проживати за кордоном, на багато місяців відриватися від
оригінальної творчості заради перекладацької роботи. У своїй записній книжці
вона занотувала: «Дорого коштує і тяжко іде подвиг – так тяжко, ніби й немає
його – залишаються тільки надії на краще».
Новорічна зустріч в бібліотеці
Зима... Грудень... Передчуття свята. Святий Миколай
асоціюється з Чудом, на яке ми і дорослі, і малі завжди чекаємо. Напередодні
свята до бібліотеки-філії
смт Дашава прийшли у гості читачі-учні 1-Б класу зі своєю вчителькою Г.
Гресько. Атмосфера
зустрічі була легкою, по-справжньому святковою і невимушеною. Усі були зайняті
: хтось слухав казку про Чудотворця і мандрував з героями історії, хтось
розказував вірші, хтось співав, а хтось розповідав про свої мрії і бажання.
Андріївські вечорниці в бібліотеці с. Загірне
"На Андрія, є добра
надія" у бібліотеці с. Загірне 12 грудня традиційно відбуваються
вечорниці, хлопці і дівчата щоріч зустрічаються, щоб пожартувати, позалицятися
та дізнатися чи будуть у парі цілий рік, яке ім'я парубка і т.д. Звичайно
кусати Калиту-божества людської долі. Всім було весело і таємничо.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)