Літературно-мистецький вечір "З дитинства збережу і захищу..."
У бібліотеці с
Лисятичі до Дня Конституції України проведений літературно-мистецький вечір
"З дитинства збережу і захищу...". Зав. бібліотекою Г.Слобідник,
директор НД І.Іванців, худ. керівник І.Пасемко підготували цікаву і насичену
програму з віршів та пісень про Україну. На завершення зав. бібліотекою
презентувала присутнім книжкову виставку "Конституція - оберіг нашої
державності".
Година історії «Конституція України – новий етап державності і права» в ЦРБ
У Центральній районній бібліотеці пройшла година історії «Конституція України – новий етап державності і права». Присутні мали можливість ознайомитись з історією конституційного розвитку нашої держави від часів Київської Русі до теперішнього часу. Конституція як Основний Закон Держави є головним джерелом національного права України, юридичною базою законодавства. За допомогою цього нормативно-правового акту виражається воля народу, утверджуються основні засади устрою суспільства і держави. Реалізація Конституційних приписів має велике значення для забезпечення прав і свобод особи, у розвитку демократизму в державі.
Користувачі
ознайомились також з матеріалами книжково-ілюстративної виставки «Конституція –
правова основа України».
Червнева нарада бібліотечних працівників району
Сьогодні в
приміщенні Районного Народного дому проведено щомісячну виробничу нараду з
бібліотечними працівниками району. На нараді були обговорені важливі питання:
удосконалення обслуговування читачів, використання креативних інноваційних
методів роботи з ними. Завдання, яке подали працівники структурних підрозділів
– відзначення пам’ятних дат липня місяця, ознайомлення з методичними розробками
та продовження роботи над Універсальною десятковою класифікацією.
Історичні читання для членів УТОС
Працівники
центральної районної бібліотеки традиційно проводять читання для членів УТОС.
Цього разу темою історичних розповідей були основні події місяця червня. 22
червня… Друга світова війна пройшла через життя кожної української родини і є
вагомою складовою пам’яті українського народу. Гортаючи сторінки сучасних книг,
статей з газет та журналів, ми дізнаємося правду про роль України в цій війні.
Схиляємо голови перед пам’яттю мільйонів співвітчизників, які загинули на
фронтах, у національно-визвольному русі, підпіллі, концентраційних таборах, на
примусових роботах і під час німецьких бомбардувань українських сіл і міст.
Важливою подією
став Акт про відновлення української держави 30 червня 1941 року, проголошений
ОУН під проводом Степана Бандери у Львові. В документі проголошувалося
відновлення вільної української держави і заклик всьому народу боротися за
суверенну владу на всіх українських землях. Це було ще однією спробою у боротьбі
за незалежність, важливим етапом встановлення української державності.
Про історичні
витоки встановлення української державності на території Київської Русі,
гетьманської держави, про Конституцію Пилипа Орлика, діяльність в народницьку
добу, розвиток політико - правової платформи у працях Михайла Драгоманова,
Михайла Грушевського йшлося в огляді. Згадувались і радянські часи, що
характеризуються політичною ідеологією комуністів, а не волею людини. Поступ
українського народу до утвердження суверенної і незалежної держави завершився
прийняттям Конституції України 28 червня 1996 року. Ми маємо сучасний документ,
який в цілому відповідає європейським і світовим стандартам.
Методичні рекомендації "Ярослав Стецько - один з ідеологів та провідників українського націоналізму"
«Змислом мойого
життя було,є і буде: Україна вільна, Україна Соборна, Україна без холопа і без
пана»
(Ярослав
Стецько)
Якщо говорити
про життєвий шлях Ярослава Стецька,то мусимо сказати: зміст його життя –
Україна.
З перших років
навчання в українській гімназії в Тернополі користувався авторитетом, був
членом Марійської дружини, історичного гуртка, іноземних мов, членом
нелегальної організації «Українська націоналістична молодь», закінчив гімназію
з відзнакою. Вивчав право в Краківському і Львівському університетах, вступив
до Української військової організації та Організації українських націоналістів.
У 1934 році був
засуджений за революційну діяльність терміном на 5 років за те, що «затроював
душі української суспільності» - ці слова польського прокурора підтвердили про
значний ідеологічний вплив молодого Стецька на співвітчизників.
Євген Коновалець
доручив Ярославу Стецьку підготувати черговий збір ОУН, у 1939 році брав участь
у Римському конгресі ОУН, у 1940 році – співініціатор створення у Кракові
революційного Проводу ОУН,а на 2-гому Великому зборі у квітні його обрали
заступником провідника ОУН(р) Степана Бандери.
З вибухом
радянсько-німецької війни 22 червня у Кракові відбулись установчі збори
Українського Національного Комітету. Збори надали повноваження Ярославу Стецьку
проголосити Незалежну Державу у Львові. 30 червня 1941року проголосили Акт
Відновлення Української держави й обрали Ярослава Стецька прем’єром України.
З січня 1941 до
вересня1944 Ярослав Стецько в’язень концтабору Заксенгаузен. Тут же були
ув’язнені Степан Бандера,Андрій Мельник, Олег Ольжич,…. Виснажений, важко
поранений,але сильний духом продовжував боротьбу. Розгорнув активну міжнародну
діяльність щодо об’єднання усіх антикомуністичних рухів, а з 1946 року очолив
Антибільшовицький блок народів. З 1968 року Ярослава Стецька обрано головою
Проводу революційної ОУН-Б, яку очолював до кінця свого життя.
Серед основних
постулатів націоналістичного вчення Ярослава Стецька варто відзначити:
1. Найвищою
цінністю для українського націоналіста є ідея нації, інтерес нації.
Безкомпромісна боротьба та жертовна праця задля добра і величі рідного народу є
обов'язком кожного українця.
2. Передумовою
збереження і розвитку всіх духовних і фізичних сил української нації, запорукою
миру та стабільності в регіоні є Українська Самостійна Соборна Держава, а
принципом міжнародного співжиття — принцип національних держав на своїх
етнічних теренах.
3. Пробудити
націю, консолідувати і мобілізувати її мусить національна еліта, тобто найкращі
з усіх соціальних прошарків народу.
4. Без
національного визволення немає визволення соціального і особистої свободи.
Національна революція має бути водночас і соціальною революцією.
5. В боротьбі за
свободу опертя можливе лише на власні сили.
6. Україна має
стати в авангарді боротьби за свободу народів і людини.
Помер Ярослав
Стецько 5 липня 1986 р. в Мюнхені, де його й поховано на цвинтарі Вальдфрідгоф.
Пам'ятник
Ярославу Стецьку встановлено у Стрию 1 листопада 1997року. Автор — скульптор
Володимир Одрехівський.
Пропонуємо провести в бібліотеках:
- презентацію книжково-журнальних виставок:
«Ярослав
Стецько — великий син України»
«Ярослав
Стецько — борець за національне щастя й волю»
«Провідник
боротьби за визволення українського народу»
Під час презентації рекомендуємо використати такі
висловлювання Ярослава Стецька:
«Змислом
мойого цілого життя було, є і буде: Україна вільна, Україна Соборна..»
«Я вірю в
перемогу... з цього шляху мене не заверне ніщо, ані тортури, ані пекло тюрем,
ані смерть...»
«Успіхи не
приходять самі – за успіхи треба боротись!»
«Треба вірити
в щось, треба знати, за що вмирати й ради чого жити!»
Провести в бібліотеках історичні екскурси, диспути,
презентацію творів Ярослава Стецька:
«Ярослав
Стецько – один з чільних ідеологів українського націоналізму»
«Ярослав
Стецько – видатний український політичний діяч, орієнтований на розквіт нації
та особистості»
«Ярослав
Стецько – Людина великих ідей і чину»
«Дипломатична
діяльність Ярослава Стецька»
«Ярослав
Стецько – великий український Патріот, Державник»
«Ярослав
Стецько – Великий Син України»
Підписатися на:
Дописи (Atom)