Урок історії «Пам’ятайте, щоб не повторилось знову…» в с. Ходовичі

  Працівники культури с. Ходовичі до Дня пам’яті та примирення та 73-ї річниці у Другій світовій війні провели урок історії «Пам’ятайте, щоб не повторилось знову…». 

       Присутні поіменно згадали Героїв рідного села, які вписані в пам’ятний знак воїнам-односельчанам, що загинули в 1941-1945 рр.

Свято матері «Матусене серце наповнене любов’ю» в бібліотеці с. Ланівка

    У ці травневі дні, коли прокидається від зимового сну матінка - природа, коли дзвенить у ніжній блакиті спів жайворонка, коли теплий, лагідний весняний вітерець ледь – ледь коливає шатро чаруючої зелені кущів та дерев, коли зацвітають перші квіти, приходить до нас прекрасне свято - Свято Матері. В бібліотеці с. Ланівка проведено Свято матері «Матусене серце наповнене любов’ю», де юні читачі бібліотеки із трепетом зачитували вірші про любов до матері. На завершення, від найменших читачів прозвучала «Мамина молитва».

Історичні читання "Україна там, де б"ється серце українця" в бібліотеці с.Н.Стинава

     

     До дня пам`яті та примерення і 73 річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війній у бібліотеці села Нижня Стинава відбулися історичні читання "Україна там, де б`ється серце українців". "Пам`ять - це не просто частина історії. Пам`ять - це наша совість, наш біль та наша гордість" - такими словами розпочала захід бібліотекар Оксана Петеш. Присутні були ознайомленні з подіями Другої світової війни на землях України. Розповідь перепліталася із сучасними подіями, де знову наш ураїнський народ змушений із зброєю у руках боронити нашу землю і свободу. "Ми свято шануємо пам`ять усіх, хто власим житям охороняв та охороняє наш спокій" - підсумувала бібліотекар.

Креативна майстерня "Своїми руками для рідної мами" в бібліотеці с.Н.Стинава

      

Мама - ніжна, любляча, ласкава! Що може бути кращем для дітей, як її поцілунки, обійми?! Кожен з нас є дитиною у своєї неньки. Ми всі її любимо та шануємо. Тож, до дня Матері у бібліотеці с. Нижня Стинава бібліотекар Оксана Петеш провела майстерню радості "Своїми руками для рідної мами". Вмілі ручки наймолодших читачів виготовляли для матусь привітальні листівки. Гамірно та весело було у бібліотеці. Маленькі пальчики ніжно оздоблювали свої "шедеври". Та, найголовнішими були приємні усмішки щасливих матусь, які отримали їх.

День матері в бібліотеці с. Семигинів

Можна пройти крізь пустелі і хащі 

Тільки без мами не можна нізащо 

Бо найдорожче стоїть за словами - 

У світі усе починається з мами.

    13 травня в бібліотеці с. Семигинів проведено поетичний букет присвячений до Дня Матері "Поетичні посвяти рідним матерям".

Готуємось до відзначення Дня Вишиванки

      Ми наближаємось до одного із чудових українських свят - Дня вишиванки. Вже наслухались, начитались, налюбувались на вишиванки, уже всі знаємо, що це наш оберіг, «молитва без слів» іще багато інших визначень. Але вишиванки - це бездонне народознавче джерело, тому і досліджень, нових вражень, нових пізнань попереду ще багато… .

    На народознавчих годинах, посиденьках, конкурсах, майстер-класах є нагода пізнати про вишиванки не тільки як частина гардеробу, а як певну сукупність передачі таємничих побажань на щасливу долю людини, закодованих у вишивці, а також про те, що чужу вишиванку не слід одягати, бо по повір’ю можеш перебрати чужу долю. Вишивкою-оберегом вишивалися комір, манжети, поділ і розріз горловини. Існує повір’я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добре життя, то вона буде надійно оберігати людину.

      Говорячи про везучу людину, що «народилась в сорочці», ми згадуємо ту саму доленосну вишиту сорочку - символ здоров’я, краси, чистоти помислів і єднання з душею предків.

Вишиті сорочки та вишиванки будуть оберігати вас, наділяти силою рідної землі, тому що символи, вишиті на них, мають глибоке значення, яке закладене тисячі років тому, дійшли до наших днів і зараз використовуються для оздоблення сучасних вишиванок.

        Впевнені в тому, що у Ваших, дорогі читачі, бібліотеках Ви знайдете, прослухаєте, прочитаєте все про вишиванки, навчитесь вкладати у свій візерунок всю свою любов, весь свій хист і нехай кожна Ваша Вишиванка буде неперевершеною.

Історія села Жулин, що на Львівщині

     Недільного травневого дня всі дороги від Жулинських осель вели до Храму Божого, а після обіду – до культурно-просвітницької оселі – Народного Дому. Йшли вкотре, щоб засвідчити свою любов, шану, повагу до матерів і подарувати їм величне свято!

   Сцена Народного дому сяяла вишитими рушниками і Образом Матері Божої, а біля сцени красувалась краєзнавча книжкова виставка.

    Ніжні українські мелодії покликали всіх до святкової зали,де на сцені звеселяли всіх своїми дитячими пісеньками і таночками, щирими словами,зрозумілими найбільше хіба рідним ненькам та ще й музичному керівникові.

Свято йшло на одному подиху, супроводжувалось вдячними оплесками адресованим ведучим та артистам сцени, які тішили пісенними дарунками найдорожчих матерів і бабусь. На сцені без перебільшення творилась нова сторінка історії села Жулин – святкування Дня Матері.

     Дарунком для всіх мешканців села стала книжка «Історія села Жулин, що на Львівщині», авторів А. Мацюпи, В. Турмиса та І. Поповича. У вступі про історію села сказано: «…історія села видається непомітною краплиною на тлі історії людства та історії могутніх стародавніх цивілізацій…це те джерело, яке творить історію нації, історію великого народу…». Знаменно є і те, що ця історія видана за рахунок коштів родини мецената Ігоря Дармонука, і те, що ця книжка подарована в кожну жулинську оселю, а також у всі бібліотеки сіл району. 

    Заступник голови районної Ради Мирон Войтович, начальник відділу культури Людмила Курилишин, методист Володимира Ільків були щиро вдячні всім, хто підготував таке прекрасне дійство, а сільському голові за тісну співпрацю всіх державних і громадських інституцій, за національний гарт молоді і плекання рідної культури. Гості залишали Жулин з надзвичайно піднятим настроєм : адже є ще порох в порохівницях нашої свідомості, ще жива наша українська меценатська традиція. Отож чекаємо ще подібних краєзнавчих ластівок, написаних збирачами історії давнини і сьогодення, мешканцями наших сіл.