«Після
Шевченка не було в нас такої постаті. Отже, не буде перебільшенням сказати, що
Шевченко й Франко — це справді ті два могутніх крила, які винесли українське
слово, українську культуру на простори світові. Франко стоїть серед тих великих
порадників, мислителів-гуманістів, до яких людство завжди буде звертатись».
О. Гончар
Дні,
коли на світ приходять титани нації, пломенять в історії людства віщими знаками
живого вогню. І цей вогонь сяятиме в небесах та на землі поки світ і сонце.
День 27 серпня заяскрів сонячно в самий
полудень ХІХ ст. і дав Україні для її поступу генія – Івана Франка.
Іван
Франко належить до мислителів найвищого всесвітнього виміру, його багатогранну
творчість важко всебічно вивчити, не тільки широкому загалові, а й
інтелектуальній еліті. Наш народ може пишатися що має такого велета, як Великий
Каменяр.
«Твоїм
майбутнім душу я тривожу», – признався Іван Франко у своїх національних почуваннях.
Творчість його спрямована у майбутнє передусім рідного народу, адже нема в
людини місця дорожчого ніж те, де вона народилась, землі на якій зросла, неба,
під яким змужніла.
І такими ж відданими патріотами,
свідомими творцями історії рідної держави є мешканці села Добряни – гідні
нащадки нашого Каменяра.












