Пам’яті славного сина
села Завадів-Степану Охримовичу
присвячується
Село Завадів дало не тільки Стрийщині, але й всій Україні славних шляхетних жертовних синів, що прагнули вивести свій нарід на дорогу щасливого життя. Одним із них був
Степан Охримович - людина кришталево-чистого характеру, сильної волі,
витривалого, послідовного у змаганні за
національну ідею. Він вирізнявся як вмілий організатор, ідеолог,
перебуваючи в різних організаціях: в «Союзі Української Націоналістичної Молоді»,
в «Пласті», в «Українському Студентському Товаристві», в
«Товаристві Наукових Викладів ім. П. Могили», як ініціатор 1-ої Крайової Студентської Конференції (1929р.), як
учасник «Конгресу Українських
Націоналістів» у Відні (1920р.), як організатор політичного життя Стрийщини», як член ОУН Краєвої
Екзекутиви. Майже не було свята чи неділі, що
не застали б його на селі в активній громадській роботі.
Степан Охримович не занедбував наукову працю, зокрема, про староукраїнську книгу, про творчість Леся Мартовича,
тощо - з таким
коротким вступним словом виступила зав.
бібліотекою с. Завадів Анна Хвалик. Після панахиди і молитви за Героїв України
продовжив меморіальні заходи голова
районної організації Конгресу
Українських Націоналістів Микола Магас:
«Славний син Завадова належав до тих нечисленних одиниць, які з самопосвятою
віддавали себе ідеї, змагаючись за її здійснення в перших рядах, кидаючись у найзагрозливіші місця, або там, де була потреба зрушити справу з місця. Таких людей
організація цінить на вагу золота, бо вони є підпорою та запорукою її існуванн
і розвитку. Смерть Степана Охримовича —
це один із найтяжчих ударів для Організації Українських
Націоналістів за останні бурхливі й
тяжкі часи на Західній Україні.
Священник
місцевої церкви о. Степан Горин продовжив розповідь про
похорон славного сина Завадова, використовуючи документальні матеріалами: «Похорони
Степана Охримовича відбулися на самий Великдень, 12 квітня 1931 р. в селі
Завадові коло Стрия, з участю кількатисячних мас селянства й стрийської
інтеліґенції, головно молоді. Похорон, який був величною національною
маніфестацією, закінчився піснями: «Ви жертвою в бою», «Видиш, брате мій» та
«Гей у лузі». Заходяще сонце кидає останні проміння на домовину, на яку
складено пластовий капелюх, хустину й терновий вінець» - завершив спогади о.Степан, а церковний хор підхопив Великодні пісні.
Відтак діти з
родини Степана, від найменьшенкого до уже сформованих юнаків розповіли
біографію і звитяжний шлях їхнього уславленого родича. Продовжила розповідь
дітей, активних читачів сільської бібліотеки і, одночасно, старанних учнів школи, юних патріотів села колишня голова «Просвіти» Тетяна
Пальчикевич. «Так, не стало
одного з юнаків, отих «дітей сонця і весни», що літом бачать їх полонини
Карпат, ріки Волині й Підкарпаття. Так не стало одного Вірла-Скоба, що хотів «знятися
над хмари, проміряти тернистий шлях України і ввести Вітчизну на дорогу щастя»,
як кажуть слова пластової присяги.
Так не стало одного «лицаря абсурду», що з вірою в краще
майбутнє Української Нації вів українську молодь по шляху праці, пожертви і
відданості Батьківщині. Так не стало одного шляхетного, доброго сина України,
що впав при праці на шляху реалізації великої ідеї — Самостійної Соборної
України - завершила меморіальні заходи директор Народного дому с. Завадів Надія
Кріль.
До могили Степана Охримовича і його родини лягли живі
квіти шани і дяки.
Церковна колона з хорунгвами, церковними атрибутами зі співом Великодніх
пісень попрямували до церкви і до Народного дому, щоб продовжити меморіальні
заходи пам’яті Степана Охримовича.
Підготували заходи працівники установи культури, освіти,
церковна громада на чолі з о.Степаном Горинем та районною організацією КУН.
Немає коментарів:
Дописати коментар