Бібліотечна Стрийщина

         Пам’яті  славного сина  села  Завадів-Степану Охримовичу присвячується

Село Завадів дало  не тільки Стрийщині, але й всій Україні  славних шляхетних жертовних синів, що прагнули вивести свій нарід  на дорогу щасливого життя. Одним із них був Степан Охримович - людина кришталево-чистого характеру, сильної волі, витривалого, послідовного у змаганні за   національну ідею. Він вирізнявся як вмілий організатор, ідеолог, перебуваючи в різних організаціях: в «Союзі Української Націоналістичної Молоді», в «Пласті», в «Українському Студентському Товаристві», в «Товаристві Наукових Викладів ім. П. Могили», як ініціатор  1-ої Крайової Студентської Конференції (1929р.), як учасник  «Конгресу Українських Націоналістів» у Відні (1920р.), як організатор політичного життя Стрийщини», як член ОУН Краєвої  Екзекутиви. Майже не було свята чи неділі, що не застали б його на селі в активній громадській роботі.

 

  Степан Охримович не занедбував наукову працю, зокрема, про  староукраїнську книгу, про творчість Леся Мартовича, тощо - з таким коротким  вступним словом виступила зав. бібліотекою с. Завадів Анна Хвалик. Після панахиди і молитви за Героїв України продовжив меморіальні заходи  голова районної організації  Конгресу Українських Націоналістів Микола Магас: «Славний син Завадова належав до тих нечисленних одиниць, які з самопосвятою віддавали себе ідеї, змагаючись за її здійснення в перших рядах, кидаючись у найзагрозливіші місця, або там, де була потреба  зрушити справу з місця. Таких людей організація цінить на вагу золота, бо вони є підпорою та запорукою її існуванн і розвитку. Смерть Степана Охримовича  — це один із  найтяжчих ударів  для Організації Українських Націоналістів  за останні бурхливі й тяжкі часи на Західній Україні.

          Священник місцевої церкви о. Степан Горин продовжив розповідь про похорон славного сина Завадова, використовуючи  документальні матеріалами: «Похорони Степана Охримовича відбулися на самий Великдень, 12 квітня 1931 р. в селі Завадові коло Стрия, з участю кількатисячних мас селянства й стрийської інтеліґенції, головно молоді. Похорон, який був величною національною маніфестацією, закінчився піснями: «Ви жертвою в бою», «Видиш, брате мій» та «Гей у лузі». Заходяще сонце кидає останні проміння на домовину, на яку складено пластовий капелюх, хустину й терновий вінець» - завершив спогади о.Степан, а церковний  хор підхопив Великодні пісні.

Відтак діти з родини Степана, від найменьшенкого до уже сформованих юнаків розповіли біографію і звитяжний шлях їхнього уславленого родича. Продовжила розповідь дітей, активних читачів сільської бібліотеки і, одночасно, старанних учнів школи, юних патріотів села  колишня голова «Просвіти» Тетяна Пальчикевич.                                                                                                                        «Так, не стало одного з юнаків, отих «дітей сонця і весни», що літом бачать їх полонини Карпат, ріки Волині й Підкарпаття. Так не стало одного Вірла-Скоба, що хотів «знятися над хмари, проміряти тернистий шлях України і ввести Вітчизну на дорогу щастя», як кажуть слова пластової присяги.

Так не стало одного «лицаря абсурду», що з вірою в краще майбутнє Української Нації вів українську молодь по шляху праці, пожертви і відданості Батьківщині. Так не стало одного шляхетного, доброго сина України, що впав при праці на шляху реалізації великої ідеї — Самостійної Соборної України - завершила меморіальні заходи директор Народного дому с. Завадів Надія Кріль.   

До могили Степана Охримовича і його родини лягли живі квіти шани і дяки.

         Церковна колона з хорунгвами,  церковними атрибутами зі співом Великодніх пісень попрямували до церкви і до Народного дому, щоб продовжити меморіальні заходи пам’яті Степана Охримовича.

Підготували заходи працівники установи культури, освіти, церковна громада на чолі з о.Степаном Горинем та районною організацією КУН.