В районній бібліотеці пройшов літературно-мистецький вернісаж «Ліна Костенко: поет і громадянин», приурочений 85-ій річниці з дня народження української поетеси, громадської діячки, літературознавця. Пройтися життєвими шляхами, зазирнути у духовний світ ювілярки допомогла розповідь провідного бібліотекаря Євгенії Рисин. Біографія митця – в його творах. Аналізуючи доробку нашої сучасниці, бібліотекар розкрила різні грані таланту поетеси. Присутнім представили мультимедійну презентацію «Поетичний світ Ліни Костенко». Справжнім святом поезії стала літературна композиція, що прозвучала у виконанні читачів бібліотеки, які є учнями шкіл району.
Українському Славеню - 150
Український Державний Гімн – Український
Славень – музична редакція якого була затверджена Верховною Радою України, а
Закон «Про державний Гімн України» на музику М. Вербицького зі словами тільки
першого куплета і приспіву П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» був ухвалений
6 березня 2003 року.
П. Чубинський – український етнолог,
поет, громадський діяч, написав вірш «Ще не вмерла Україна» восени 1862 року, зачитав
він цей вірш на вечірці, де згадував з друзями похорон Тараса Шевченка. Вперше
вірш опублікований в Львівському журналі «Мета» в 1863 році без підпису поряд з
поезією Тараса Шевченка, тому довго вважали, що це слова Кобзаря…
Вперше, як пісня-гімн прозвучала під
диригуванням А. Вахнянина як завершальний номер першого на західноукраїнських
землях Шевченківського концерту, влаштованого в Перемишлі 1865 року на роковини
смерті Кобзаря.
Пізнавальна мандрівка «Подорож казками Василя Симоненка»
«Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину».
Це рядки з твору українського поета Василя Симоненка. Саме
2015 рік проголошено в Україні роком В. Симоненка. У бібліотеці с. Кути пройшла
пізнавальна мандрівка «Подорож казками Василя Симоненка». Про коротке життя
гідного сина України розповіла Р. Колос. Понад 15 років ім’я поета, творами
якого зачитувалось українство всього світу, на його Батьківщині було під
забороною. Лише 1995 р. Василь Симоненко був посмертно нагороджений
Шевченківською премією. Того самого року засновано літературну премію його
імені.
Шевченківські дні в бібліотеках Стрийщини
9 березня Україна
святкує 201-у річницю від дня народження великого Генія українського народу – Тараса
Григоровича Шевченка, в особі якого поєдналися надзвичайний талант з особливо
високою працездатністю, надпотужна сила духу з найчутливішою душею. В бібліотеках Стрийщини проводяться такі заходи:
-
Шевченківські
читання: «Уклін
тобі, Тарасе», «Шевченкове слово у віках нестаріє», «Нетлінне слово Кобзаря», «Іду
до Шевченка як на сповідь», «І ми, читая, оживаєм, і чуєм Бога в небесах», «Ти
вічно житимеш в серцях Кобзарю»;
«Література для діток — моє життя» 70 років від дня народження Марія Антонівна Пономаренко
Марія Антонівна Пономаренко (8 березня 1955) — дитяча письменниця, уродженка села Левків Житомирського району, лауреат літературної премії імені Наталії
Забіли.
Марія Антонівна – автор понад п'ятдесяти
збірок казок,
віршів,
п'єс, вистав. У творах автора цікаві сюжети, образи, чимало їх
присвячено найголовнішій темі – родині.
Календар знаменних і пам'ятних дат 2015 рік
2005
– 2015 роки оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2003) Міжнародним
десятиріччям дій «Вода для життя»
2010
– 2020 – Десятиліття Організації Об’єднаних Націй, присвячене пустелям
та боротьбі з опустеленням
2008-2017
рр. – Друге Десятиліття Організації Об’єднаних Націй по боротьбі за
ліквідацію злиднів
2006-2015
рр. – Десятиліття реабілітації і стійкого розвитку постраждалих
регіонів (третє десятиліття після Чорнобиля)
2014
– 2023 рр. – Десятиліття стійкої енергетики для всіх
2011
- 2020 рр. – Десятиліття біорізноманіття Організації Об’єднаних Націй
2011
– 2020 роки Генеральною Асамблеєю ООН оголошено Десятиріччям дій з
забезпечення безпеки дорожнього руху
2015
рік в Європейському Союзі оголошений «Європейським роком
розвитку». З цієї нагоди ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР розпочав формування АЛЬЯНСУ 2015,
метою якого буде проведення в Україні - Року Європи.
Бібліотеки Стрийщини є складовою культурного інформаційно-освітнього простору, вони забезпечують Конституційні права громадян на вільний доступ до інформації і знань, дають можливість долучатися до національного надбання та цінностей світової культури. Мережа бібліотек району до 2016 р. налічувала 66 бібліотек, з них 63-сільських бібліотек-філій, 1 - смт.Дашава, 1 - бібліотека для дітей, 1 - Центральна бібліотека для дорослих. Населення району нараховує 61432 чоловік.
Директор
Стрийської РЦБС з 1960-2015 рр. - Пилипів Марія Григорівна.
В зв'язку зі створенням Грабовецької об'єднаної територіальної громади у 2016 році 6 бібліотек перейшли в ОТГ, відповідно станом на 1 січня 2017 року мережа РЦБС нараховує 60 бібліотек, з них 57-сільських бібліотек-філій, 1 - смт.Дашава, 1 - районна бібліотека для дітей, 1 - Центральна бібліотека для дорослих.Стрийської РЦБС з 1960-2015 рр. - Пилипів Марія Григорівна.
Директор централізованої бібліотечної системи
ЦУЦУП ГАЛИНА ВАСИЛІВНА (з 2015 р.)
ЦУЦУП ГАЛИНА ВАСИЛІВНА (з 2015 р.)
Основними напрямками в роботі з користувачами і надалі залишається: інформаційне забезпечення відвідувачів бібліотек відповідно до їх запитів удосконалення системи інформування через цикл заходів «Влада населення», комп’ютеризацію та вихід на Інтернет. Максимальне забезпечення вимог програм існуючої сьогодні всієї системи освіти, розвиток творчих здібностей дітей та молоді. Важливим є і надалі робота по формуванню, оновленню і збереженню бібліотечного фонду. Впровадженню нових форм в роботі з користувачами та популяризації літератури з різних галузей знань, робота об’єднань за інтересами користувачів, надання практичної і методичної допомоги бібліотекам-філіям, вивченню та розповсюдженню досвіду та інформації з питань теорії та новацій в роботі бібліотек району.
«Шляхами Великої долі
З дитячих років поезія
Тараса Шевченка входить у життя кожного українця. Вона мелодійна, зрозуміла і
юним, і зрілим. Кожне слово торкається заповідних струн серця і душі. В
березневі дні традиційно в районній бібліотеці проходять Шевченківські читання.
Цього разу на вогник літературної світлиці завітали читачі-учні шкіл району,
які є керівниками учнівського самоврядування в своїх навчальних закладах, а
також шанувальники творчості різного віку, щоб доторкнутись до граней
Шевченкового таланту.
СТОРІНКИ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В БІБЛІОТЕЦІ С. РАЙЛІВ
Кожний бібліотекар району працює не
тільки над популяризацією української книги, але і над історією своєї
бібліотеки, свого села та його визначних родин. Ось і я зацікавилась цією
темою, і провела коротке краєзнавче дослідження родини Квичоли:
« 5 січня 1982 року в мальовничому селі
на Сколівщині в звичайнісінькій родині народився хлопчик, якого охрестили
Арсеном. Він так і залишився єдиною дитиною в сім’ї підприємців Михайла та
Дарії Квичоли.
В 1989 році хлопчик пішов у перший клас
Сможанської восьмирічної школи. Нічим особливим не відрізнявся від своїх
однолітків, хіба що дуже любив поезію. А в третьому класі вже читав Біблію,
знав кілька псалмів напам’ять, роз’яснював рідним біблійні приповідки. В
сьомому класі заявив батькам, що хоче бути священиком. Батьки не відраджували,
але і всерйоз не сприймали синову заяву. Арсен закінчив восьмирічну школу на
«добре» і «відмінно». Родина переїжджає на постійне місце проживання в с.
Райлів, Стрийського району. 10 та 11-й класи Арсен закінчив в с. Нежухів. Після
закінчення школи він їде вступати в Дрогобицьку семінарію, але не проходить за
конкурсом. Вернувся Арсен дуже засмучений. Бабуся радить йому вступати в
Львівський політехнічний інститут. В цей час там було престижно навчатися. Від
чого юнак ще більше засмучується, бо вже твердо знав, що буде тільки
священиком.
Творча лабораторія працівників культури
Творча
лабораторія працівників культури – так хочеться назвати чергову виробничу
нараду, адже кожна така зустріч – це не тільки спілкування з колегами по
роботі, не тільки обмін досвідом, а й майстер-класи, методичні поради,
презентації досвіду роботи, інформації про підвищення кваліфікації, новини
культури, співпраця із сусідніми районами, областями, та Польщею. І ця
нарада не була винятком. Юлія Курилишин зосередила увагу на
головних завданнях з підготовки до важливих дат, зокрема до 160-річчя від дня народження
М. Грушевського, Року родини Шептицьких, підготовка до дня
народження Тараса Шевченка.
Не маємо права зрадити, не маємо права забути!
…. Народ не прагне сильної руки,
Коли він має незбориму душу.
Минув рік з того часу, коли Україна
почула дзвін тривоги, що розірвав завісу зради всього, до чого прагнула молодь,
а молодь, народжена вільною, прагнула жити у вільній Європейській країні. Але
лакеї, Каїни, виродки-перевертні з георгіївськими стрічками вчинили розправу
над учасниками революції Гідності, учасниками вільного Майдану. Стрийщина
послала і своїх дітей на захист Матері-України. Кривавий лютий 2014 року приніс
страшну звістку – сотні покалічених, сотні смертей на Майдані. Загинули і наші
сини – Андрій Корчак та Юрій Дяковський.
Читаємо книги від Видавництва Старого Лева
18 лютого в гості до дітей Стрийщини приїхав
львівський письменник Андрій Бачинський, представник Видавництва Старого
Лева Оксана Зьобро, працівники Львівської обласної бібліотеки для дітей Люба
Сташко та Людмила Пуляєва – Чижович.
Семінар бібліотекарів шкіл району
На базі Стрийської
районної дитячої бібліотеки проведено семінар бібліотекарів шкіл
району.
Розглядалися питання планування роботи в світлі визначних дат та
подій року, відзначення вшанування річниці пам’яті Героїв Небесної
Сотні, облік та ведення бібліотечних фондів.
Питання дитячого читання
завжди залишається актуальним, тому акцентувалась увага на інноваційних формах
роботи з читачами, враховуючи процеси інформатизації, великий діапазон
бібліотечно – бібліографічних послуг.
Модераторами семінару була
С. З. Зборовська заступник директора по роботі з дітьми Стрийської РЦБС та
методист районного відділу освіти Г. Ф. Лозинська. В обговорені взяли участь
бібліотекарі шкіл сіл: Лисовичі, Завадів, Дашава, Гірне, Кавсько, Н.Лукавиця.
МЕТОДИЧНИЙ ВІДДІЛ – ЦЕНТР ПІДВИЩЕННЯ САМООСВІТИ БІБЛІОТЕКАРІВ РАЙОНУ
На базі відділу 10
лютого проведено практикум для слухачів школи молодого бібліотекаря. Зав.
методичним відділом Г.Цуцуп ознайомила
слухачів з методикою оформлення слайдів до масових читацьких заходів.
Бібліотекар методичного відділу Л.
Війтович – презентувала підготовлені слайди до вшанування пам’яті
Героїв Майдану. Кожний слухач отримав домашнє завдання – підготувати слайди
відповідно до поданої тематики:
- по краєзнавству «Мандрівка по пам’ятних сакральних місцях»;
- Шевченківська тематика;
- «Життя не можна зупинити на сумній ноті…» (до 60-р. від дня
народження І. Білозіра);
- до тижня правових знань: «Знаючи про права – не забуваймо про
обов’язки».
ЦРБС інформує
У ЦРБС проведено засідання методичної
ради, на якій запропоновано методичні рекомендації бібліотекарям району «Вимоги
часу – нові форми роботи». З методичними порадами виступила зав. методично-бібліографічним
відділом Галина Цуцуп.
Методичний відділ ЦРБС
підготовив методичні рекомендації з вшануванню Героїв Майдану та інформаційні
матеріали про автора музики Гімну України «Ще не вмерла Україна».
«Борітеся – поборете…. »
Історія будь-якого народу
містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Такою
датою для України стало 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки ЗУНР І УНР.
Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним
святом – Днем Соборності. Цього дня оформлено і затверджено Акт поєднання
двох досі порізнених частин України. «Розпанахане, од віків переполовинене тіло
національне зробило останній акт, щоб зростись не тільки духом, бо це давно вже
зроблено, а й у політичних формах, та на жаль, і в ХХІ столітті Україна змушена
виборювати свою Соборність від зазіхань північного російського ненаситного
загарбника-сусіда.»
ДЕ ГРОМАДА ПРОСВІЧЕНА, ТАМ ГРОМАДА НАУЧЕНА… (Громадські слухання)
В
бібліотеках району ми проводимо різні форми аналітичної роботи для пошуків
оптимальної роботи бібліотек. В першу чергу пропагуємо роботу бібліотек через
засоби масової інформації, зокрема, через пресу, телебачення, зустрічі з
читачами, проведення круглих столів,
звіти перед населенням про
роботу.
В цьому році ми продовжили цю роботу,
але у формі громадських слухань.
Кожна бібліотека району – це острівок
спілкування, інформації, просвітництва, це спроба реалізації творчого
потенціалу, це зв'язок поколінь, це народознавчий, національний гарт. Бо що ми
без книги? Без Божого слова? Без рідної мови? – безбатченки, перекотиполе.
Тому, кожний бібліотекар в першу чергу приділяє велику увагу
самоосвіті, а це значить, що він є учасником студій, лекторіїв, усних журналів,
круглих столів з різних проблем, літературних, історичних читань, літературних
віталень, з надзвичайно різноманітних питань. Бібліотекарі знають уподобання
своїх користувачів, вони і в гості з книгою завітають до літніх, хворих людей,
а також не залишать осторонь і байдужих, недбалих, тому що люблять людей. Вони
є порадниками і у виборі літератури, і помічниками у навчанні, і поетами, і
казкарями.
У важкий час випробувань, в час творення історії, вони збирають
до купки весь матеріал про Героїчний Майдан, Революцію Гідності, Небесну Сотню,
а тепер систематизують матеріали про безпрецедентний героїзм в боротьбі проти
московських нелюдів, що виросли на українській землі, але залишилися безбатченками,
вбивцями. Зі своїми читачами бібліотекарі не тільки вболівають за долю кожного
воїна, але й морально і матеріально підтримують родини, чиї діти виборюють нам
волю. Скільки виготовлених з любов’ю ангелів-хоронителів вони послали в АТО,
турбуються і за тепло: виплітали шкарпетки, шалики, шапки, купували білизну,
передавали кошти. Так, це є невід’ємна частина роботи, адже книга і милосердя
йде поруч.
Дорогою до серця читача
«Слово має набути
особливої сили, інакше воно не розтулить рабські уста, не зігріє охолонені
душі, не запалить святим вогнем творчості, не стане духовним пастиром свого
народу» – над реалізацією таких завдань працювали бібліотекарі району. Заходи
до 200 – річчя від дня народження Тараса Шевченка розроблені так, щоб глибше
зрозуміти сутність його поглядів бо він, як ніхто інший так глибоко
усвідомлював значення слова «Шевченко усвідомлював свою пророчу місію
воскресіння слова, і месіанську – призначення поста як виразника волі Господа.
Наші бібліотекарі – це провідники ідей Великого Кобзаря, духовних велетів
А.Шептицького, Й.Сліпого, що допомагають знайти дорогу до серця читача, вони –
охоронці і обереги інтелектуального потенціалу читачів. Тому і заходи, які
проводяться до ювілейних, пам’ятних дат, презентації книг, виставок, усних
журналів, конференцій, літературних мандрівок, прем’єри книг та інші
продумуються так тонко, щоб сформувати у читача інтерес до цієї теми, автора
книги, бажання пізнати глибше розбудити небайдужість, як пише Л.Костенко «… аби
хто – небудь мислію возросший до мене часом слух свій притулив».
Шахові баталії в клубі дозвілля
Наші
бібліотеки – центри інтелектуального зростання дітей та молоді, удосконалення
себе уже в дорослому віці для поважних людей. Окрім того, що тебе завжди
зустрінуть в бібліотеці як найбажанішу людину, підберуть необхідну літературу,
тут можна і позмагатись, пограти в шашки, шахмати. Для мешканців с. Верхня
Лукавиця бібліотека для більшості людей стала другим після церкви
духовно-інтелектуальним домом.
Презентація книги «Я хочу знати все про Україну»
У творчої людини є велике щастя - це народження нового
твору, книги. Такою подією в житті Максима-Руслана Білецького бупа його перша
збірка віршів та роздумів "Я хочу знати все про Україну" .Знайомство
з книгою бібліотекар с. Кути Л. Мацюняк розпочала розповіддю про
хлопця з непростою долею, але з неймовірним талантом. Народився Максимко у 2004
році. Незважаючи на скрутне дитинство, у другому класі він починає писати свої
перші вірші:про любов до Бога, про погожу днину. про лагідне сонечко, про
рідну Україну. Так народилася перша збірка.
Декада української книжки
Традиційно у жовтні святкуємо Декаду
української книги. Для читачів Стрийської районної бібліотеки для дітей колектив підготував різнопланові
заходи:
- Відкриття свята «Від книги - до книги,
від серця до серця»;
- Флеш - моб «Бібліотека для тебе,
бібліотека для всіх»;
- Поетичні читання по книзі Б.-І.
Антонича «Росте хлоп’я, мов кущ малини»;
«ДВІ ГРАНІ ВЕЛИКОГО ТАЛАНТУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
…У
руках пензля і пера нескорена душа палахкотить
В
рамках підготовки до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка в
Братківській школі мистецтв спільно з сільською бібліотекою проведено ранок
«Дві грані великого Таланту Тараса Шевченка – поета і художника». В ході
проведення заходу звучали мелодії на пісні та слова Тараса Шевченка, на екрані
зображувалися фрагменти живописної спадщини, експозиції «Портретна галерея у
спадщині Шевченка».
День духовної віднови
Українські церкви, особливо намолені,
старовинні притягають, як криниця з чистою водою, хто раз із неї нап’ється –
прийде знову.
В житті бібліотечних працівників –
кожний день, як листок непрочитаної книги, це відкриття від спілкування з
читачами, а цей вівторок запам’ятається надовго, адже ми їхали до старовинних
церков, стали учнями школи духовності, прочанами життя. Покликало нас на прощу
бажання помолитися в одній із найстаріших церков в храмі Успіння Пресвятої
Богородиці у с. Глиняни.
Заочна мандрівка "Золота підкова Львова"
В бібліотеці с. Добряни заочна мандрівка розпочалась з музею-заповідника «Олеського замка» - пам’ятки архітектури ХІІІ – XVIII століття, єдиній в Україні фортеці часів Київської Русі, побудованій галицькими князями Андрієм та Левом. Розповідь супроводжувалась показом експозицій на слайдах. Багато з учасників цього заходу уже відвідували музей, висловлювали своє враження, принесли куплені там буклети, сувеніри.
"А ти, славна Україно, не забудь за мене""
В ЦРБ проведено історичні читання до дня пам’яті Степана Бандери. Висвітлені такі питання:
1. «В одній особі – образ цілого покоління».
2. «Українська національна ідея – наскрізний золотий мотив у теоретичній спадщині славетного Сина України».
«Постулат концепції національно-визвольної боротьби: тільки той народ буде вільний, який визволиться сам».
В історичному читанні взяли участь читачі різних груп: вчителі історії, бібліотекарі, читачі юнацької кафедри.Після виголошених рефератів присутні обмінялися думками, провели паралелі - національні ідеї Тараса Шевченка і Степана Бандери, а також приділили знану увагу Революції Гідності і сучасній боротьбі за Єдину Україну.
Всі учасники взяли участь у Народному віче біля пам’ятника Степану Бандері.
Народознавчі студії "Невтомний шукач народних скарбів"
«Моє дитинство і підліткові роки припали на добу ще не до кінця втрачених традицій. З огляду на це, маю завдячувати власній долі, оскільки, вивчаючи й описуючи народознавче розмаїття свого народу, мені легше «оперувати» джерелознавчим матеріалом, адже я був не тільки свідком, а її брав участь у тих дійствах».
На заняття народознавчої студії в ЦРБ були запрошені бібліотекарі, читачі-викладачі народознавства, читачі юнацької кафедри.
До уваги студійців запропоновано такі питання:
«Твори Василя Скуратівського – енциклопедія українського народознавства»;
«Мова автора – мова витоків духовної культури українця»
«Кому, як не нам, берегти невмирущу криницю» (обмін думками).
Учасники студії в другій частині заняття мали можливість оглянути тематичну виставку.
Гірчить Чорнобиль, крізь віки гірчить
«… Третій Ангел просурмив і впала з неба велика зірка, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім»я цієї зірки – полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому що вони гіркими стали…»
26 квітня 1986 року. Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.
Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком, коли, за Іпатієвським літописом, князь Вишгородський Ростислав, син Великого князя Київського Рюріка, рушив походом з Чорнобиля в Тарциськ. Важко сказати, чому саме Чорнобилем було назване місто.
Історики думають, що це від слова „чорнобильник“, як в давнину називали полин. І так само, як той гіркий полин, доля краю не була легкою. Але минало лихоліття, приходив мир, і знову щедра земля дарувала людям свої невичерпні багатства.
Світле Христове Воскресіння
Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву – Пасха. Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято – Великдень. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов.
Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці, і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб, і тоді схвильованим жінкам з» явився ангел і сповістив про Воскресіння Господнє.
Свято Великодня має язичеські корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов’язана весняна поминальна обрядовість.
Дорогою Сина Господнього
В час Великоднього святого посту на роздуми нас навертає Хресна дорога нашого Спасителя. Традиційно в районній бібліотеці проходять Хресні читання: «Стежками і дорогами Сина Господнього». Цього року присутніми були студенти 16 вищого художнього училища разом зі своїм наставником п. Іванною, користувачі бібліотеки, бібліотечні працівники району.
Хресні читання відкрила директор ЦРБС М. Пилипів. Розмову продовжила провідний бібліотекар Є. Рисин. Її слова про Ісуса Христа, що взяв на себе хрест за наші гріхи навели на роздуми про наше життя у світлі Євангельських повчань. Нехай кров Христа Розп’ятого пробудить наші серця, а Ісус прийме молитву нашу.
З великою цікавістю і трепетом, а часом і сльозами на очах, сприйняли присутні духовну розповідь сестри Людмили про призначення Хреста у релігійному вченні та у житті кожної людини. Кожен мав змогу доторкнутися до Хреста святого Францішка, вимолити прощення за свої гріхи, допомогу у сокровенному. Оповідь була доповнена випадками з життя служителів церкви, простих мирян, які повірили у Божу силу та милосердя і перемогли смерть на славу Христової віри.
Науковий співробітник краєзнавчого музею Р. Савчин розкрила чарівний світ писанки. Легенди, перекази, місцеві традиції про пасхальне яйце доповнились демонстрацією різних писанок і крашанок. Присутні мали змогу ознайомитись з матеріалами книжково-ілюстративної виставки «Дорогою Воскресіння».
Хресні читання проведені:
· «Христос – наш спаситель» – бібліотека с. Воля Довголуцька;
· «Хресту Твоєму поклоняємось» – бібліотека с. Горішнє, спільно з вчителем християнської етики О.Шваб;
· «Христос – дорога правди і життя» – бібліотека с. Монастирець;
· «Стежками і дорогами Сина Господнього» - бібліотека с. Н.Лукавиця;
· «Він через Хрест і муки відкупив світ» бібліотека – с. Фалиш;
В інших установах культури читання були присвячені пам’яті Героям Небесної Сотні та молитвам за волю і єдність України.
Христос вмер за нас, щоб життя вічне ми мали, щоб спасти наші душі, захистити нас від лукавого. Ми віримо, що Бог пошле світле Воскресіння за всі страждання, за терпіння всі.
Духовний будівничий нації (до 70р. пам'яті Митрополита Андрея Шептицького)
Вперше велелюдно, в 1990 р., в час нового етапу національного відродження в 125-річчя від народження Андрея Шептицького у Львові проведено урочисту конференцію та доброчинний концерт. Ця подія сколихнула всю національно-свідому громадськість. Поневіряння, щира віра і жертовна праця в ім’я рідного народу давала свої плоди. В Україні формувався новий оживлений духовним поривом, свідомий своїх цілей український моноліт. Саме цьому віддав свої духовні і фізичні сили Митрополит Андрей Шептицький. Його пророчі слова в праці «Як будувати Рідну Хату» збудуться найближчим часом. Митрополит Андрей писав: «Завдання українського народу буде в тому, щоб створити такі суспільно-християнські обставини, які б запевнили громадян правдиве і стале щастя та мати досить внутрішні сили, щоб поборювати тенденції внутрішнього розколу і успішно захищувати межі від зовнішніх ворогів».
Але все це залежить від нас самих. Бог посилає народу вибраних мужів, його речників. Так він дав нам Тараса Шевченка, який своїми словами виразив для нас правди Божі, за якими мав жити український народ, а другим Пророком на релігійній ниві став слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький зі своїм наслідником Патріархом Йосифом. Слова великого духовного Пророка, що кожен, «кому тільки добро України лежить на серці, мусить уважати за свій обов’язок цілою працею життя причинятися до множення елементів єдності, до усування елементів роздору. Тієї єдності Україні потрібно, а та потреба накладає на нас усіх обов’язок і від сповнення того обов’язку залежить ціла будучність Батьківщини. Якщо хочемо всі національної Хати хотінням глибоким і щирим, якщо та воля є не тільки фразою, ілюзією, то вона мусить вести до єдності».
Невтомний шукач народних скарбів
(до 75-річчя від дня народження Василя Скуратівського)
Полісся... Край голубих озер і безмежного лісошуму, блакитних льоноцвітів і червонощоких калинових заростей, земля людей суворої і водночас поетичної долі. Інша назва Полісся – Древлянщина – каже, що це древня земля, своєрідний і цікавий етнографічний край між ріками Ірпенкою і Прип’яттю. Неподалік від старовинного містечка Коростень, ще в середині минулого століття можна було знайти невеличке поселення – хутір Великий Ліс. Саме у цьому глухому панському хуторці восени 1939 року у простій селянській родині народився Василь Скуратівський – майбутній український народознавець, письменник, видавець, непересічний діяч народної культури. Тут пройшло його дитинство, яке припало на роки війни та голодні повоєнні часи, коли підліткам доводилося заміняти батьків, братів та сестер, які не повернулися з фронту.
Народився Василь Тимофійович 25 жовтня 1939 року на хуторі Великий Ліс Коростенського району на Житомирщині. Тут пройшло його дитинство, яке припало на роки війни та повоєнний час, коли підліткам доводилося заміняти батьків, старших братів та сестер, які не повернулися з фронту. «Моє дитинство і підліткові роки припали на добу ще не до кінця втрачених традицій. З огляду на це, маю завдячувати власній долі, оскільки, вивчаючи й описуючи народознавче розмаїття свого народу, мені легше «оперувати» джерелознавчим матеріалом, адже я був не тільки свідком, а її брав участь у тих дійствах».
Народився Василь Тимофійович 25 жовтня 1939 року на хуторі Великий Ліс Коростенського району на Житомирщині. Тут пройшло його дитинство, яке припало на роки війни та повоєнний час, коли підліткам доводилося заміняти батьків, старших братів та сестер, які не повернулися з фронту. «Моє дитинство і підліткові роки припали на добу ще не до кінця втрачених традицій. З огляду на це, маю завдячувати власній долі, оскільки, вивчаючи й описуючи народознавче розмаїття свого народу, мені легше «оперувати» джерелознавчим матеріалом, адже я був не тільки свідком, а її брав участь у тих дійствах».
Шевченкіана Стрийщини
Шевченкіана Стрийщини [Текст]:
краєзнавчий путівник до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка/
Стрийська ЦРБС; методично-бібліографічний відділ; упоряд.: С. Зборовська,
Л. Війтович. – Стрий, 2014. – 30с.
У літературі кожного народу, серед її великих творців, є
поети, імена яких оповиті невмирущою любов'ю і славою. Таким поетом
українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина - одна з
найбільших вершин людського генія. Т. Г. Шевченко — це вічний вогонь,
що ніколи не згасне в серцях народу.
До 200-річчя від дня народження Пророка України
працівниками Стрийської централізованої районної бібліотечної системи
підготовлено краєзнавчий путівник «Шевченкіана Стрийщини».
Путівник містить різноманітні краєзнавчі матеріали та
численні ілюстрації про вшанування пам’яті Тараса Григоровича Шевченка на
Стрийщині від найдавніших часів і до сьогодення.
Джерельною базою дослідженню слугували краєзнавчі доробки
бібліотечних працівників району та узагальнюючі матеріали провідного методиста
по краєзнавчій роботі В. Ільків.
Матеріал згрупований в алфавітному
порядку географічних назв - сіл. На початку розділу подані пам’ятні
Шевченківські місця районного центру м. Стрия
Даний путівник буде корисний науковцям, педагогам,
просвітянам, студентам, школярам, краєзнавцям, та всім охочим ознайомитися
із увіковічненням пам’яті Тараса Григоровича Шевченка в Стрийському краї.
Центральна районна бібліотека
Однією з бібліотек Стрийщини є Центральна районна бібліотека для дорослих. Історія бібліотеки розпочалася 3 березня 1948 року. Цей день і є датою її заснування. Новостворена книгозбірня розміщувалась в м. Стрию по вул. Бельцівській. За цією адресою бібліотека знаходилась до грудня 1990 року, у районному будинку культури. З січня 1991 року бібліотека орендувала приміщення Народного дому по вул. Народні. В червні 1996 року – відремонтовано нове приміщення по вул. Коновальця,4, де розміщена по сьогоднішній день бібліотека. Вона є не лише найбільшою книгозбірнею району, але й культурно-просвітницьким центром Стрийщини. Завідує відділом обслуговування в бібліотеці для дорослих Марія Степанівна Кащій. Загальний фонд бібліотеки становить 26171 тис. примірників документів.
До послуг користувачів:
Ø Абонемент – надає право брати книги додому терміном на 30 днів. Обслуговуються всі категорії користувачів на відкритому доступі до літератури.
Ø Юнацька кафедра – надає можливість відкрито спілкуватись з книгою учням шкіл та професійно-технічних закладів; студентам Вузів, працюючій молоді, допомагає у підборі літератури для виконання домашніх завдань, підготовки курсових та дипломних робіт, лекцій та всебічного розвитку особи.
Ø Читальний зал – видає рідкісні та цінні видання, єдині примірники книг підвищеного запиту, енциклопедії, словники, довідники, альбоми, атласи. У читальному залі до послуг системи каталогів і картотек: абетковий каталог, систематичний каталог, систематична картотека статей, краєзнавча картотека, тематичні картотеки.
Районна дитяча бібліотека
Стрийська районна бібліотека для дітей обслуговує дошкільників, учнів 1-9 класів, керівників дитячого читання, являється методичним центром для бібліотек – філій та шкільних бібліотек району. Бібліотека відома не одному поколінню дітей. Протягом всього свого розвитку вона відкривала шлях до знань, прилучала їх до книг, читання, до джерел духовності і мудрості народу.
Історія бібліотеки розпочалась в 1954 році, як міська бібліотека для дітей та юнацтва №2 згідно наказу управління культури Дрогобицької області від 24 жовтня 1954 року. Почали формувати книжковий фонд, який тимчасово зберігали в міській бібліотеці ім. Стефаника, що знаходилась на вулиці Народній(теперішня назва). Книги, які надходили описувались для формування каталогів, технічно оброблялись, зв’язувались і зберігались у підсобному приміщенні міської бібліотеки.
Питання з приміщенням вирішилось у вересні 1955 році. Дві кімнати на другому поверсі були виділені в будинку теперішньої бібліотеки по вул. Б.Хмельницького,84, де знаходився військомат. До кінця року були освоєні всі виділенні кошти: закуплені стелажі, робочі столи, каталожні ящики, крісла і т.д. Очолила керівництво бібліотекою Турчин Степанія Семенівна ( за фахом вчитель історії), і за її безпосередньої участі відбувався складний процес по створенню бібліотеки. Бібліотекарем працювала п. Марія Ткач.
В 1961 році, завдяки сприянню завідуючого районним відділом культури Нємченка В.В.,бібліотеку реорганізовано в Стрийську районну бібліотеку для дітей, яка увібрала в свої обов’язки і методичну діяльність для бібліотек Стрийського та Сколівського районів (до того часу районна дитяча бібліотека була в с. Дашава).
Підписатися на:
Дописи (Atom)