Директор НД і бібліотекар с. Уголна( за дослідженням
краєзнавця Романа Пастуха) провели літературно - мистецький вечір, присвячений
Велету духа. Лицарю честі. Філософу. Мислителю, Титану праці Сину народа, що
вгору йде,- Іванові Франкові з нагоди 160-річчя від дня народження.
Свято готували чи не всією громадою: записували
спогади, шукали літературу, вчили пісні на його поетичні твори, вправлялись в
читанні поезії та прози. Спільні зусилля увінчались успіхом. Це було видно з
тишини в залі, у зацікавлених поглядах, у виразах обличчя, у притихшій
поведінці дітлахів. Ведучі повели мову
про дитинство, про перші проби пера, - відчувалось,
що присутні уже багато знають, але кожне слово сприймали як ковток джерельної
води. Особливо цікавою для угільчан була розповідь наукового працівника,
краєзнавця, знаного франкознавця музею «Верховина» - Романи
Савчин - її тема «Франко і Стрийщина». Романа
Савчин вміло повела глядацьку аудиторію в
уявну мандрівку по місцях перебування Франка на Стрийщині: «Стрийщина з юних літ була для поета
милою стороною, яку він любив за «чудно-хорошу» природу, за «воздух – пахучий
бальзам», за «темні ліси без кінця». Ця природа, за словами Івана Франка,
додавала йому сил та енергії в щоденному житті, викликала в нього прагнення
жити, творити і боротись». Її розповідь поєднувалась із читанням поезії, прози
про села мальовничого Підгір’я -Нагуєвичів, Ясенині Сільній, про вогонь в
батьковій кузні… «І мені здається, що запас його я взяв дитиною усвою душу на далеку мандрівку
життя, і що він не погас і досі..» - ( писав Іван Франко), про народні пісні у
виконанні його матері - Марії Кульчицької, які Франко називав прекрасним віном
у батьковій хаті.
«Вогонь в одежі слова» - саме такими словами Великого
Каменяра представлено його творчість - полум’яну, пристрасну, роздмухану найголовнішими вітрами життя
і звернену сяючими спалахами своїми вперед, в завтра. Так ведучі, науковий працівник, читці, окремі
виконавці пісень, хоровий колектив вималювали образ «Великого Каменяра»,
«Вічного революціонера», «Мойсея», але, насамперед, Великого Українця, творчий
доробок якого писаний українською, німецькою, польською…мовами
за приблизними оцінками понад 100 томів. А
ще Франко - вчений,
етнограф, фольклорист,
дослідник, видавець,перекладач…- і
ще багато Божих дарів мав, які примножив і подарував нам, українцям, а разом із
Великим Шевченком дав нам крила і виніс наше слово, нашу культуру на простори
світові - наголосили ведучі цієї прекрасної пізнавальної імпрези. На святі
також пригадали, як ми вшановуємо пам'ять цього Титана праці, - ми пишаємось його величною постаттю в історії,
літературі, культурі, науці, його ім’ям названий Львівський університет,
Львівська наукова бібліотека, Київський драматичний театр, в честь його
створені музеї, посаджені іменні дерева - дуби, явори, казкові алеї,…і ще багато
можна перечислювати, але найбільша шана - це наша пам’ять. І учасники свята це
посвідчили: переповненим залом,чудовим виразним декламуванням його поетичних, казкових
та прозових творів - і маленькими знавцями дитячої поезії і казочок,
угільнянською молоддю та юнацтвом, мистецьким виконанням пісенної спадщини на
слова Франка. Як уже сказано готували свято цілою громадою: співав церковний
хор - регент Любов Притоцька. Вони виконали: «Богородице Діво», «Ой ти, дівчино, з горіха зерно», «Не
пора…», «Гей, Січ іде»…,окремі виконавці Ірина Мадилюс, Віка Грицик, Наталія
Пахолків подарували пісні «Човен», «Червона калино, чого в лузі гнешся». Читців
поезії Павла Мадилюса, Степана Дякуновича , Влада Шумина, Вікторію Грицик, Діану
Мачоган, Ангеліну Михайлюк, Роману Ганусяк, Тетяну Мадилюс вдячна
аудиторія обдарувала дружніми оплесками.
Впродовж свята ведучі Оксана Пахолків та Марія
Дякунович неодноразово спрямовували увагу всіх присутніх до книжкової виставки
–до невмирущих джерел Великого Каменяра.
Франкове слово, дух Франка, що панував в глядацькій
залі, надавав присутнім бажання поспілкуватись,оглянути Франкові видання, поспівувати
ще разом старовинних пісень, поділитись враженнями від почутого та побаченого.
Немає коментарів:
Дописати коментар