«Але ми ще прийдемо до Вас…» - таким публіцістичним збірником, який
упорядкував краєзнавець Богдан Сидорак в пам’ять про сина о. Остапа Нижанківського- Стефана Нижанківського поповнилась
наша бібліотека із дарчим підписом упорядника. Ця збірка доповнює знання про славний родовід Нижанківських,які працювали, творили
для рідного народу, своєю працею,своїм життям служили Богу і Україні. Нащадки родини з Канади, Швейцарії, Німеччини
допомагають дослідженню родоводу і примножують його славні традиції.
Перша
ластівка дослідження «Але ми ще прийдемо до Вас…», яка ввійде до великого
доповненого видання, допоможе
познайомитись із сином о. Остапа Нижанківського-Стефаном, з його коротким, але
насиченим жертовним життям : активіст
«Центрального Союзу Українського Студенства», співробітник «Студентського
Вісника», «Студентської Академічної Громади» в Празі, поручник УГА, учасник Першого Конгресу ОУН, заприсяжений член ОУН (1929), член Головного Суду ОУН, відповідальний редактор
журналу «Розбудова Нації», призначеного Крайовим Провідником ОУН
ЗУЗ та одночасно Краєвим Командантом
УВО(1930), але через важку хворобу не зміг виконувати обов’язки - це тільки
перелік найважливіших посад…
Сл.
памяті Стефан Нижанківський автор низки рефератів, тез, записок-спогадів про
Легіон Українських Січових Стрільців, роздумів та конкретних дій щодо
консолідації українського націоналістичного руху, що
увінчався створенням ОУН.
На
сторінках збірника «Розбудова нації» в
Некролозі (7-8 липня-серпня 1931р.) на
смерть Стефана Нижанківського, який помер на 34-році життя 9 червня,
сказано: «…Смерть Степана Нижанківського
боляче вразила кожного соборника,не стало одного з «каменярів»,які добро
Батьківщини поставили понад усе,,,…..ОУН втратила передчасно людину ідейну, характерну,
талановиту…., яка могла б ще
багато-багато зробити … для майбутнього Української Нації... Нам дано наказ
родиною Нижанківських «Мусимо мати Україну»,то ж кожен має визначити свою роль у захисті і розбудові Незалежної Соборної України, адже
сл. пам’яті Стефан Нижанківський застерігав «минуло понад 100 років, а ворог
той самий,… скорше вода з огнем погодяться, як Росія (яка би вона не була) зречеся
України.
Немає коментарів:
Дописати коментар