Хай
серце б’ється… Хай палає [Текст] :
рекомендаційно-анотований список літератури до 147 р. від дня народження Лесі
Українки / Стрийська РЦБС; метод.-бібліограф. відділ; упоряд. Л.Бур. – Стрий, 2018. – 8 с.
Леся Українка… Це ніжне й дзвінке ім’я
належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо
і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся
належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури.
Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про
«Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і
гордість за свій народ, що спородив її.
Леся Українка… Безперечно, це ім’я
відоме всім. Бо запам’ятовуємо його одразу: в ньому зворушливо поєдналися милозвучне
і тихе, як шепіт листя, ім’я, її дитинства – Леся і слово найвищої честі та обов’язку патріота – Українка. Її поезія – чарівна
квітка, але та квітка – огниста, пронизана «прудкими
іскрами» й «летючими зірками». Обдарована від Бога дивовижної сили поетичним талантом, Леся Українка, піднесла до нього і
свій Дух, сягнувши вершин, на які одважуються зійти
тільки генії.
Вогонь її пісень палає уже 139 років. Це
незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як назвали
її люди, несла їм вогонь своїх поезій, цю іскру Божу, за життя і несе зараз,
устами нашими, її потомків. То ж нехай нев’янучими квітами вплітається у вінок
безсмертя нашій славній землячці наша пам»ять, серце і слава!
Будуть відходити віки, будуть приходити
віки; пилком чи кушпелою розвіється скороминуще… а вічне увійде у вічність, не
так у бронзу чи мармур, як в очі людські, в надії людей, бо допоки живе надія —
живий і український народ.
Агеєва В. П. Поетеса зламу
століть [Текст] : творчість Лесі Українки в постмодерній
інтерпретації / Віра
Агеєва. – 2-е вид., стереотип. – Київ : Либідь, 2001. – 264 с.
Монографічне дослідження про
Лесю Українку – спроба інтерпретації її творчості через звернення до
постмодерної теорії тексту, зокрема до концепцій феміністичної критики. Постать української письменниці розглядається в контексті
інтелектуальних і духовних шукань її складної доби, зламу віків, коли
зароджувалися численні тенденції художнього розвитку, визначальні для мистецтва
всього ХХ століття.
Забужко О. Notre Dame D’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій
[Текст] / Оксана Забужко. – 2-ге вид. виправл. – Київ: Факт, 2007. – 640 с.: іл. – (Сер. «Висока полиця»).
Хто ми — Україна чи Малоросія?
Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське
православ'я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли
«таємні товариства» малоросійських дворян XIX ст.? Звідки в «Лісовій пісні»
зашифрована легенда про Грааль? Чи й справді українці — це «селянська нація»? В
чому різниця між демократією і хамократією? В чому полягав модерний
«український проект» і чи вдалося нам його реалізувати?..
Нова книжка провідної
української письменниці, підсумковий плід її багаторічних роздумів — це
вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках
«України, яку ми втратили». Ключем до неї стає розкритий О. Забужко «код Лесі
Українки». Аристократка і єретичка, спадкоємиця древнього лицарського роду і
продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася
незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці — в Україні
незалежній. Чому? Відповіддю на це питання стає велика історична драма
«прихованої війни», яку Оксана Забужко з притаманною їй відвагою виносить із
забуття і, на багатющому літературному й історичному матеріалі, відновлює на
повен зріст.
Це не лише фундаментальна
історико-культурна студія чи вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга про
наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату і забуття
багатовікової лицарської культури…
Кармазіна М. Леся Українка [Текст]
/ Марія Кармазіна – Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. – 416 с.: іл.
Книжка
присвячена геніальній українській письменниці Лесі Українці (1871-1913).
На основі
документальних матеріалів висвітлюється непростий життєвий і творчий шлях Лесі
Українки, суперечливий процес її становлення як української письменниці в
умовах імперської дійсності.
Книжка – це
спроба відтворити гаму душевних переживань, духовних та інтелектуальних шукань
Лесі Українки, збагнути сутність складних життєвих колізій, в які потрапляли
герої її творів.
Розрахована
на тих, кого цікавить розмаїта проблематика національного минулого, зокрема
питання становлення української інтелектуальної еліти.
Костенко А. Леся Українка [Текст] / Анатолій Костенко; упоряд. В. П. Сичевський.
- Київ : А.С.К., 2006. – 512 с. – (Життя видатних людей).
Книга розповідає про
долю і звитягу Лесі Українки – людини надзвичайної навіть серед рівних їй за
геніальністю.
Уявлення
про багатогранність легендарної постаті дає вдале поєднання відомої повісті
Анатоля Костенка з листами та іншими документальними матеріалами, пов’язаними
із життям і творчістю великої поетеси.
Книга
розрахована на широке коло читачів.
Левченко Г. Міф проти історії [Текст] : семіосфера
лірики Лесі Українки : монографія / Галина Левченко. – Київ : Академвидав,
2013. – 332 с. – (Монограф).
Семіосфера у проекції на індивідуальну
творчість автора є самодостатнім лінгвосоціокультурним середовищем, що оперує
притаманними лише йому субкодами. Поєднання
міфо-архетипного, екзистенційно-психобіографічного та структурно-семіотичного
методів прислужилося відкриттю в метатексті лірики Лесі Українки нових значень,
увиразненню важливих його аспектів: тлумаченню проблеми міфологізму,
метафізичних мотивів, світоглядних настанов, стильової еволюції, рецепції
традиційних сюжетів та образів, що відображено у пропонованій монографії.
Огнєва О. Східні стежки Лесі
Українки [Текст] / Олена Огнєва. - 2-ге вид., переробл. й
доповн. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 240 с.
Книга містить твори
Лесі Українки на східні сюжети, її переспіви Рігведи та давньоєгипетських
ліричних пісень, переклади віршів поетеси китайською, таджицькою, татарською,
грузинською мовами, а також статті, що присвячені їм, у супроводі ілюстрацій.
Видання розраховане на літературознавців, культурологів, істориків, а також
тих, хто цікавиться проблемами Сходу в творчій спадщині Лесі Українки.
Життя славетної
української поетеси та драматурга Лесі Українки стало втіленням дієвої любові
до України та її народу. Невиліковно хвора і під кінець життя майже позбавлена
можливості пересування, Леся навіть з-поміж здорових людей вирізнялась своєю
активною життєвою позицією і енергійністю, її творчість і донині вражає широтою
тематики і безмежним драматизмом.
Співачки зорі провідної : Леся
Українка, Марія Конопницька [Текст] :
вірші / упоряд. та пер. Ярослави Павлюк. – Київ : Голов. спеціаліз. ред. літ.
мовами нац. меншин України, 2002. – 184 с. : портр.
Збірка поетичних творів
видатних поетес: української – Лесі Українки та польської – Марії Конопницької
і переклади відповідно польської та українською мовами сучасної української
поетеси.
Українка Л. Бояриня: Драм. Поема; Лісова пісня [Текст] : Драма-феєрія в 3-х діях. – Київ :Укр.
письменник, 2000. – 176 с.
Книга вміщує два вершинні
драматичні твори Лесі Українки, перший з яких протягом десятиліть за
радянського часу був заборонений до друку. Національну ідею, дух України
геніальна поетеса втілила в цих творах найглибше, а змістом своїм та суттю вони
взаємодоповнюються.
Видання розраховане на широке
коло читачів, зокрема і як посібник для школярів та студентів при вивченні
навчальних програм.
Українка Л. Нехай мої струни лунають… [Текст] : вибрані поезії / Леся Українка; упоряд і перед. Сл.
Н.Сташенко. – Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 217 с.
Збірка складається із семи
розділів, назви до яких дібрано за рядками творів Лесі Українки, що розкривають
ідейно-тематичну наповнюваність уміщених текстів.
Українка Л. Оргія [Текст] :
драматичні поеми / Леся Українка. – Київ вид-во Соломії Павличко «Основи»,
2001. – 772 с. – («Артистократи духу».)
До збірки ввійшли драматичні
поеми Лесі Українки.
Українка Л.
Руфін і Прісцілла [Текст] : драма у 5-ти
діях / Леся Українка; упорядн., прим. В. Панченка. – Київ: Либідь, 2011. – 200
с.: іл.
Поневолення залишається
поневоленням – хоч би якими шляхетними гаслами воно прикривалося. Ця думка,
проголошувала у драмі на тлі давньоримських декорацій, прямо стосується пророчо
передбаченої поетесою тоталітарної перспективи ХХ століття.
«Руфін і Прісцілла» Лесі
Українки – філософська п’єса, події якої охоплюють складний період розпаду
Римської імперії та становлення християнства. Головним героям твору - подружжю
Руфіну та Прісціллі - випало жити у
тяжкі часи, вони бачать моральну деградацію суспільства і шукають порятунку у
філософії та релігії.
Кожним
словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу
людина, що її ім’я – Леся Українка. Її образ ніжний і чистий, майже ніколи –
веселий, частіше – в задумі чи смутку, її
поезія і її слово.
Леся
Українка, наділена потужними і стійкими громадянськими почуттями, високим
благородним обов’язком, вірно і повноцінно служила людям, віддаючи свої сили,
знання, енергію, талант боротьбі за їхнє щастя, за наближення і торжество на
землі справедливості, добра, гуманістичних ідеалів.
ЛІТЕРАТУРНА
СПАДЩИНА ЛЕСІ УКРАЇНКИ – ОРГАНІЧНА І НЕВІДДІЛЬНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ Й
КУЛЬТУРИ
Немає коментарів:
Дописати коментар