Дзвони зраненої пам’яті в с.Ходовичі

        26 квітня 1986 року... Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

 Вогонь і землю зріднили собою

І кипіла у них під ногами земля

Навіть небо двигтіло од вогненного болю

І тривога палюча долітала здаля – саме такими словами працівники культури с.Ходовичі зав.бібліотекою Анна Ключик та директор Народного дому Галина Попович розпочали  годину вшанування «Дзвони зраненої пам’яті»  та  повели присутніх стежками зраненої української землі, розповіли про трагічні наслідки. Читачі подумки перенеслися у ті часи, коли їх батьки були майже такого самого віку, як вони сьогодні. У всіх на вустах лунали слова «глобальна катастрофа», «радіоактивне забруднення», «екологічні біженці», «ліквідатори».                 Дай Бог, щоб сьогоднішня молодь і майбутні покоління дізнавались про все це тільки зі спогадів, літератури та інших джерел інформації. І нехай атом буде тільки мирним — на благо людства!