ЗНАЙОМТЕСЬ!!! Нове обличчя в сучасній літературі

«Читання не може бути обов’язком: доля читача стає яскравою й цікавою, коли він шукає свої книжки»

/Тарас Прохасько/

Тарас Прохасько (16 травня 1968, Івано-Франківськ) — сучасний український письменник, журналіст, один із представників станіславського феномену. Член Асоціації українських письменників, лауреат Шевченківської премії 2020 року за збірку есеїстики «Так, але...».

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1992). Брав участь у студентському русі 1989-1991 років, у «революції на граніті» у Києві 1990 року. Стати письменником Тарас вирішив ще з 12 років.

У 1998 році почав працювати журналістом у львівській газеті "Експрес", згодом писав авторські колонки до "Експресу" та "Поступу". Коли друзі Прохаська створили «газету його мрій», почав писати статті та вести авторську колонку в Івано-Франківській обласній тижневій газеті "Галицький кореспондент".

Він має унікальну здатність, складаючи прості слова, описувати найскладніші явища, роблячи їх зрозумілими кожному. Всупереч усім жанровим канонам він пише репортаж про те, що сталося тридцять років тому, й не поспішає його завершувати

До творчості Тараса Прохасько входять книги «Інші дні Анни» (1998), «FM «Галичина» ( 2001), «НепрОсті» (2002), «Лексикон таємних знань» ( 2004), «З цього можна зробити кілька оповідань» (2005), «Порт Франківськ» ( 2006).