Життєвий і
творчий шлях славного Українського митця - це як Божий замисел, безцінний Господній дарунок –
продовжила п. Евгенія. ЇЇ розповідь перепліталась мелодіями його пісень, спогадами та посвятами друзів і
всіх ,хто любить Ігореві пісні,
про долю його «Ватри», про ті поневіряння від сірих безликих чиновників,що засмічували пісенний сад, про звірське побиття двома п’яними
недолюдками. Його вбили за Українську пісню, але любов і
шану, пам'ять вбити неможливо. Його мистецтво подароване нам оживає на сценах України і світових, серед усіх, кому
пощастило насолоджуватись його творчістю, непересічним талантом.
Присутні в
залі члени товариства ділились спогадами
про в свій час відвідані концерти улюбленого Українського Соловейка, Великого
СИНА, Народного артиста УКРАЇНИ, що продовжив недоспівану пісню
Володимира Івасюка, подарував свою любов, втілену у музику. Завершилось свято,
розходились члени товариства, а з ними і мелодії Ігорових пісень.
Немає коментарів:
Дописати коментар