Поріс чорнобилем Чорнобиль, бідою нашою поріс (мультимедійна презентація)


Духовний будівничий нації (до 70р. пам'яті Митрополита Андрея Шептицького)


Вперше велелюдно, в 1990 р., в час нового етапу національного відродження в 125-річчя від народження Андрея Шептицького у Львові проведено урочисту конференцію та доброчинний концерт. Ця подія сколихнула всю національно-свідому громадськість. Поневіряння, щира віра і жертовна праця в ім’я рідного народу давала свої плоди. В Україні формувався новий оживлений духовним поривом, свідомий своїх цілей український моноліт. Саме цьому віддав свої духовні і фізичні сили Митрополит Андрей Шептицький. Його пророчі слова в праці «Як будувати Рідну Хату» збудуться найближчим часом. Митрополит Андрей писав: «Завдання українського народу буде в тому, щоб створити такі суспільно-християнські обставини, які б запевнили громадян правдиве і стале щастя та мати досить внутрішні сили, щоб поборювати тенденції внутрішнього розколу і успішно захищувати межі від зовнішніх ворогів».
Але все це залежить від нас самих. Бог посилає народу вибраних мужів, його речників. Так він дав нам Тараса Шевченка, який своїми словами виразив для нас правди Божі, за якими мав жити український народ, а другим Пророком на релігійній ниві став слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький зі своїм наслідником Патріархом Йосифом. Слова великого духовного Пророка, що кожен, «кому тільки добро України лежить на серці, мусить уважати за свій обов’язок цілою працею життя причинятися до множення елементів єдності, до усування елементів роздору. Тієї єдності Україні потрібно, а та потреба накладає на нас усіх обов’язок і від сповнення того обов’язку залежить ціла будучність Батьківщини. Якщо хочемо всі національної Хати хотінням глибоким і щирим, якщо та воля є не тільки фразою, ілюзією, то вона мусить вести до єдності».

Невтомний шукач народних скарбів


(до 75-річчя від дня народження Василя Скуратівського)
      Полісся... Край голубих озер і безмежного лісошуму, блакитних льоноцвітів і червонощоких калинових заростей, земля людей суворої і водночас поетичної долі. Інша назва Полісся – Древлянщина – каже, що це древня земля, своєрідний і цікавий етнографічний край між ріками Ірпенкою і Прип’яттю. Неподалік від старовинного містечка Коростень, ще в середині минулого століття можна було знайти невеличке поселення – хутір Великий Ліс. Саме у цьому глухому панському хуторці восени 1939 року у простій селянській родині народився Василь Скуратівський – майбутній український народознавець, письменник, видавець, непересічний діяч народної культури. Тут пройшло його дитинство, яке припало на роки війни та голодні повоєнні часи, коли підліткам доводилося заміняти батьків, братів та сестер, які не повернулися з фронту.
     Народився Василь Тимофійович 25 жовтня 1939 року на хуторі Великий Ліс Коростенського району на Житомирщині. Тут пройшло його дитинство, яке припало на роки війни та повоєнний час, коли підліткам доводилося заміняти батьків, старших братів та сестер, які не повернулися з фронту. «Моє дитинство і підліткові роки припали на добу ще не до кінця втрачених традицій. З огляду на це, маю завдячувати власній долі, оскільки, вивчаючи й описуючи народознавче розмаїття свого народу, мені легше «оперувати» джерелознавчим матеріалом, адже я був не тільки свідком, а її брав участь у тих дійствах».

Шевченкіана Стрийщини

Шевченкіана Стрийщини [Текст]: краєзнавчий путівник до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка/ Стрийська ЦРБС; методично-бібліографічний відділ; упоряд.: С. Зборовська, Л. Війтович. – Стрий, 2014. –  30с.
У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов'ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина - одна з найбільших вершин людського генія. Т. Г. Шевченко — це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу.  
До 200-річчя від дня народження Пророка України працівниками Стрийської централізованої районної бібліотечної системи підготовлено краєзнавчий путівник «Шевченкіана Стрийщини». 
Путівник містить різноманітні краєзнавчі матеріали та численні ілюстрації про вшанування пам’яті Тараса Григоровича Шевченка на Стрийщині від найдавніших часів і до сьогодення.
Джерельною базою дослідженню слугували краєзнавчі доробки бібліотечних працівників району та узагальнюючі матеріали провідного методиста по краєзнавчій роботі В. Ільків.
         Матеріал згрупований в алфавітному порядку географічних назв - сіл. На початку розділу подані пам’ятні Шевченківські місця районного центру м. Стрия
Даний путівник буде корисний науковцям, педагогам, просвітянам, студентам, школярам, краєзнавцям, та всім охочим ознайомитися із увіковічненням пам’яті  Тараса Григоровича Шевченка в Стрийському краї.

Центральна районна бібліотека

Однією з бібліотек Стрийщини є Центральна районна бібліотека для дорослих. Історія бібліотеки розпочалася 3 березня 1948 року. Цей день і є датою її заснування. Новостворена книгозбірня розміщувалась в м. Стрию по вул. Бельцівській. За цією адресою бібліотека знаходилась до грудня 1990 року, у районному будинку культури. З січня 1991 року бібліотека орендувала приміщення Народного дому по вул. Народні. В червні 1996 року – відремонтовано нове приміщення по вул. Коновальця,4, де розміщена по сьогоднішній день бібліотека. Вона є не лише найбільшою книгозбірнею району, але й культурно-просвітницьким центром Стрийщини. Завідує відділом обслуговування  в бібліотеці для дорослих Марія Степанівна Кащій. Загальний фонд бібліотеки становить 26171 тис. примірників документів.
До послуг користувачів:
Ø Абонемент – надає право брати книги додому терміном на 30 днів. Обслуговуються всі категорії користувачів на відкритому доступі до літератури.
Ø Юнацька кафедра – надає можливість відкрито спілкуватись з книгою учням шкіл та професійно-технічних закладів; студентам Вузів, працюючій молоді, допомагає у підборі літератури для виконання домашніх завдань, підготовки курсових та дипломних робіт, лекцій та всебічного розвитку особи.
Ø Читальний зал – видає рідкісні та цінні видання, єдині примірники книг підвищеного запиту, енциклопедії, словники, довідники, альбоми, атласи. У читальному залі до послуг системи каталогів і картотек: абетковий каталог, систематичний каталог, систематична картотека статей, краєзнавча картотека, тематичні картотеки.

Районна дитяча бібліотека

Стрийська районна бібліотека для дітей обслуговує дошкільників, учнів 1-9 класів, керівників дитячого читання, являється методичним центром для бібліотек – філій та шкільних бібліотек району. Бібліотека відома не одному поколінню дітей. Протягом всього свого розвитку вона відкривала шлях до знань, прилучала їх до книг, читання, до джерел духовності і мудрості народу.
Історія бібліотеки розпочалась в 1954 році, як міська бібліотека для дітей та юнацтва №2 згідно наказу управління культури Дрогобицької області від 24 жовтня 1954 року. Почали  формувати книжковий фонд, який тимчасово зберігали в міській бібліотеці ім. Стефаника, що знаходилась на вулиці Народній(теперішня назва). Книги, які надходили описувались для формування каталогів, технічно оброблялись, звязувались і зберігались у підсобному приміщенні міської бібліотеки.
 Питання з приміщенням вирішилось у вересні 1955 році. Дві кімнати на другому поверсі були виділені в будинку теперішньої бібліотеки по вул. Б.Хмельницького,84, де знаходився військомат. До кінця року були освоєні всі виділенні кошти: закуплені стелажі, робочі столи, каталожні ящики, крісла і т.д. Очолила керівництво бібліотекою Турчин Степанія Семенівна ( за фахом вчитель історії), і за її безпосередньої участі відбувався складний процес по створенню бібліотеки. Бібліотекарем працювала п. Марія Ткач. 
 (1960 рік зав. бібліотекою Турчин С. С. (дівоче прізвище - Черньова) з юними користувачами)
В 1961 році, завдяки сприянню завідуючого районним відділом культури Нємченка В.В.,бібліотеку реорганізовано в Стрийську районну бібліотеку для дітей, яка увібрала в свої обов’язки і методичну діяльність для бібліотек Стрийського та Сколівського районів (до того часу районна дитяча бібліотека була в с. Дашава).