«Як
про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з
культури його літературної мови»
І. Огієнко
Бібліотеки в селі акумулюють один із основних
чинників національного єства, формують інтелектуальну верству української
громади і це не тільки тому, що вони читають, бо так вимагає навчання. В
бібліотеку йдуть читачі, бо в Україні усі покоління зростали в освічених
родинах, їх з дитинства супроводжувало рідне слово, пісня, традиції. Ці процеси
активізувались у відродженій Україні, в сім’ях формувалась родинна бібліотека з
зібрання українських казок, народознавчих та дитячих енциклопедій, видань «Я
пізнаю світ», української класичної та сучасної художньої літератури – все це
стало абеткою для захоплення читанням.