Слов’янські
апостоли св. Кирило та Мефодій на перехресті історії та сьогодення [Текст] : до
дня слов’янської писемності і культури : історико-бібліографічний дайджест /
Стрийська ЦРБС; метод. – бібліограф. відділ; упоряд. Л. Бур, відповідальна за
випуск Г. Цуцуп. – Стрий, 2015. - 12 с.
У
третій декаді травня Україна відзначає Дні слов’янської писемності. Традиція
відзначати це свято зародилася ще в кінці 80-х рр. минулого століття, то й
назву вона одержала традиційну для тих часів: Дні слов’янської писемності, а
разом і з цим місію рівноапостольних братів Кирила та Мефодія.
Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій, православні ченці, в ІX столітті
(орієнтовно — 862 рік) створили слов’янську абетку — на основі грецької мови,
суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Новий алфавіт
отримав назву «кирилиця». Окрім неї, також була створена ще одна слов’янська
абетка — глаголиця.
Одночасно вони почали перекладати
з грецької на слов’янську Євангеліє і Псалтир. Кирило та Мефодій переклали зі
старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і
книжкову справу. В середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою після
грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося Слово Боже.
Двадцятирічна
просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов’янське
значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на
високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності,
фундамент усіх слов’янських літератур.
Святкування
пам’яті святих братів ще за старих часів мало місце в усіх слов’янських
народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було
забуте. На початку XІX століття разом із відродженням слов’янських народностей
відновилася і пам’ять про слов’янських первоучителів.