Досвід роботи бібліотеки с. Горішнє

Що таке літо?! 
Це багато сонця! 
Це щасливі діти! 
Це море, поле й ліс. І тисячі чудес!
Це чарівні квіти в лузі
І широке коло друзів!
Це мандрівки і походи
І в книжковий світ дороги!
З радістю чекаєм вас – літні читання у нас!

З досвіду роботи бібліотеки с. Горішнє


Районна бібліотека інформує

      Літо – пора відпочинку, відновлення сил та енергії для плодотворної праці. В цей час можна зосередитись на улюбленій справі, дізнатись більше, про те, на що завжди бракувало вільної хвилини. Добрим порадником у цьому може стати бібліотека. Це дім знань, що зберігає і популяризує друковане слово, зібране у книгах, періодичних виданнях, різноманітних фотоальбомах, нотних добірках. Для ознайомлення з найновішою та рідкісною інформацією до послуг відвідувачів є комп’ютери, підключені до мережі Інтернет.
        Фонд районної бібліотеки поповнюється періодичними виданнями за рахунок виділених коштів районної Ради. Завдяки цьому користувачі можуть дізнатися, читаючи газетно-журнальні публікації, про новини України та світу, оглядові матеріали про різноманітні події, одержати поради фахівців та прочитати про власний досвід ведення домашнього чи фермерського господарства, медичні поради, які допомогли оздоровитись конкретній людині.

Історико-бібліографічний дайджест " Слов’янські апостоли св. Кирило та Мефодій на перехресті історії та сьогодення"



         Слов’янські апостоли св. Кирило та Мефодій на перехресті історії та сьогодення [Текст] : до дня слов’янської писемності і культури : історико-бібліографічний дайджест / Стрийська ЦРБС; метод. – бібліограф. відділ; упоряд. Л. Бур, відповідальна за випуск Г. Цуцуп. – Стрий, 2015. - 12 с.
У третій декаді травня Україна відзначає Дні слов’янської писемності. Традиція відзначати це свято зародилася ще в кінці 80-х рр. минулого століття, то й назву вона одержала традиційну для тих часів: Дні слов’янської писемності, а разом і з цим місію рівноапостольних братів Кирила та Мефодія.
Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій, православні ченці, в ІX столітті (орієнтовно — 862 рік) створили слов’янську абетку — на основі грецької мови, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця». Окрім неї, також була створена ще одна слов’янська абетка — глаголиця.
Одночасно вони почали перекладати з грецької на слов’янську Євангеліє і Псалтир. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. В середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося Слово Боже.
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.
Святкування пам’яті святих братів ще за старих часів мало місце в усіх слов’янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття разом із відродженням слов’янських народностей відновилася і пам’ять про слов’янських первоучителів.

Школа добрих манер

«Посієш учинок – пожнеш звичку,
посієш звичку – пожнеш характер,
посієш характер – пожнеш долю»
         В читальному залі бібліотеки с. Загірне на цей раз проходило заняття «Не дивуй вбранням, а дивуй знанням» із циклу заходів «Школа добрих манер». Зав. бібліотекою Леся Ярич найперше зосередила увагу на такій важливій тезі – поведінка, як відбиття нашого внутрішнього Я, спонукала читачів до дискусії «Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя».

«Свято Українського віночка»

Щоб українцями по світу крокувати
Й на цій землі прожити недарма
І щоб ніхто не зміг нам дорікати
Що в нас коріння власного нема
Традиції свої ми мусим знати
Тоді ми будем нація міцна
Такими словами у неділю 2 серпня розпочалось етнографічне дійство «Свято Українського віночка» у  Братківцях. На святі були як діти, так і дорослі, молодь та інтелігенція села.
В українського народу є багато звичаїв і традицій, які заслуговують на життя в народі. Так у бібліотеці і Народному домі вже на протязі багатьох років проходять заходи присвяченій цій тематиці.
Розпочався цей цикл з українських вечорниць, а потім коляда, зустріч Нового-Старого року, гаївки, вивчали значення української вишиванки та рушників. В минулому році провели чудове свято присвячене писанці «Воскресни писанко! Воістину воскресни», а в неділю вивчали український віночок. У віночку завжди зображено Україну, у вінку хлібом-сіллю зустрічають гостей. Що ж таке віночок – прикраса чи оберіг? На це питання і відповідали учасники заходу…

Святкуємо День народження з бібліотекою «Хвилинки радісного читання»

Радісні моменти дитинства завжди хочеться зберегти в пам’яті якнайдовше. День народження – одне із тих свят, що приносить дитині багато радості та позитиву. Кожен святкує його по-своєму.
Так днями в Дашавському дитячому відділі бібліотеки пройшло святкування Дня народження читачів, що народилися в липні. 

МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ – В ТОБІ.


 

Я Українець з діда – прадіда. А церкву нашу і наш святий обряд полюбив усім серцем, присвятив для Божої Слави ціле життя.


         Бог, Україна, Андрей Шептицький – ці слова єдина тріада, бо Бог дав Україні Великого Митрополита майже в цей час, коли забрав до себе Великого Пророка, провісника і оборонця нації, вірного сина України Тараса Шевченка.
         Для кожного українця велика честь і відповідальність говорити про цих світлих, посланих Богом українських синів. Тому працівники культури, що саме сповідують духовне національне коріння, мають за честь перед Богом і людьми леліяти любов до наших проводарів. Світ повернувся до України, бо вона має Пророків, яких знає і шанує.
         Працівники культури роблять все для того, щоб осягнути феномен Мойсея Української Нації, як назвав Митрополита Іван Франко.
         Вшановуючи Блажейнішого Владику Андрея Шептицького з нагоди 150-ти річчя від дня народження в РНД проведено урочисту академію за участю Преосвященного Єпископа Богдана Манишина, духовенства Стрийської Єпархії, голови Стрийської РДА Л.Стадника, представників структурних підрозділ районної Ради та РДА. Зі словом про Андрея Шептицького виступив віце - ректор Українського католицького університету у Львові, визначний політичний діяч Мирослав Маринович. Його промова ще більше підсилила відчуття духовної - національної  величі . глибоко віруючого в Божу справедливість і ласку для нашого народу Владики Андрея, непереборного «компасу» єдності рідної хати.
         В другій частині академії звучали духовні твори у виконанні колективів художньої самодіяльності.
В кожній установі культури проведено релігійно- просвітницькі заходи: духовні читання, конференції, студії, заочні мандрівки по залах музею ім.. А. Шептицького, роздуми над молитвами за Україну, за Родину, над його Заповітом і працею «Як будувати рідну хату».








Духовна академія "Життя Андрея Шептицького - ціла духовна епоха" (бібліотека та НД с.Завадів);








Звеличення Митрополита Андрея Шептицького хором НД с.Завадів (худ.керівник та диригент, регент церковного хору - п.Берездецький)







Літературно-просвітницька мандрівка "Андрей Шептицький - Духовний Батько, Божий Провідник" (бібліотека с.Горішнє)






"365 днів з Андреєм Шептицьким" - цикл заходів (Стрийська РДБ)


"... це дитя Бог хоче мати своїм..." - мандрівка в дитячі роки Великого Митрополита (Стрийська РДБ)






Все що робимо в культурі спрямоване на гідне виконання науки Митрополита, що зумів «… стати всім для усіх, щоби всіх спасти…».