«Свято Українського віночка»

Щоб українцями по світу крокувати

Й на цій землі прожити недарма

І щоб ніхто не зміг нам дорікати

Що в нас коріння власного нема

Традиції свої ми мусим знати

Тоді ми будем нація міцна

Такими словами у неділю 2 серпня розпочалось етнографічне дійство «Свято Українського віночка» у  Братківцях. На святі були як діти, так і дорослі, молодь та інтелігенція села.

В українського народу є багато звичаїв і традицій, які заслуговують на життя в народі. Так у бібліотеці і Народному домі вже на протязі багатьох років проходять заходи присвяченій цій тематиці.

Розпочався цей цикл з українських вечорниць, а потім коляда, зустріч Нового-Старого року, гаївки, вивчали значення української вишиванки та рушників. В минулому році провели чудове свято присвячене писанці «Воскресни писанко! Воістину воскресни», а в неділю вивчали український віночок. У віночку завжди зображено Україну, у вінку хлібом-сіллю зустрічають гостей. Що ж таке віночок – прикраса чи оберіг? На це питання і відповідали учасники заходу…

І ось сцену оживили юна україночка Дибач Настя і український юнак Антонович Володимир, які сповістили про початок дуже важливої події в ланцюжку народознавчих заходів – Свята Українського віночка, а Луцик Діана їм вторила піснею «Сонячний віночок». Зал завмер – на сцену вийшла сама її величність – Україна у віночку (Лесів Марія), вона з гордовитою ходою, з ласкавим поглядом оглядала святкову залу, привітала присутніх, юних артистів, віддала свято в руки ведучих – Діані Луцик і Назареві Герасенку, а сама чарувала над віночком, розповідала квіткові легенди і запросила головних дійових осіб до плетіння віночка. Вишуканість рухів, мови, дітей в ролі квіток, стрічок, вітру, сонечка, русалоньки засвідчували, що це бажане дійство, бо промовляла душа і сердечка юних артистів.  

Розпочинається віночок із мальви, піонії, ромашки, хмілю, барвінку, любистку…так, 14 оберегів, які несуть в собі нескореність, безсмертя, чистоту, надію, вірність і любов до родини, людини, природи, України.

А щоб квіти цвіли у саду України потрібно їх ростити, доглядати, що і робили на святі хмарки і сонячний промінчик. А от злий вітер, хотів поламати квіти, щоб дівчата не мали з чого плести віночків, щоб все марніло і сіріло, та ясне сонечко все змінило – осяявши Україну теплом і світлом.

На завершення свята посеред дітей виплівся чудовий барвистий віночок із великих яскравих квіток, виготовлених власноруч кольорових стрічок, а русалонька-полівонька запевнила дітей-квіток, що кожної весни, вона висіє квіти та заквітчає Землю веселкою над прозорими річками.

Бібліотекар О. Пастернак щиро дякує читачам-дітям і батькам за розуміння і барвисті костюми, художньому керівнику Л. Дячишин і директору Народного дому В. Павліву за дружню підтримку.

Народознавче читацьке дійство супроводжувалось мультимедійним показом різнобарвного квіткового поля України, квітників біля будинків села, а в центрі – предковічна вистраждана Писанка, з доглянутим квітковим полотном. Відвідавши таке пізнавальне дійство, глядачі ще більше відчували, що Україна починається з рідної домівки, а Тарасик-барвінок (на фото) дав наказ всім берегти Україну, не дати її плюндрувати, бо підростає вірна зміна захисників. Всі разом ми велика Родина – Україна. Ось і цією піснею «Моя Україна» у виконанні Евеліни Шкодин і дружній підтримці всіх учасників свята, усміхнені, щасливі, що глядачі поцінували їхню працю, збагачені знаннями, обдаровані теплими словами та поцілунками сільського голови п. Ігора, гостею централізованої районної бібліотечної системи, батьками, ровесниками та, що казати, всіма присутніми в цьому справді мистецькому дійстві.