Книжкова інсталяція «Євген Коновалець – борець за волю України» в бібліотеці с. Кути

ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ КОНОВАЛЕЦЬ (14 червня 1891 - 23 травня 1938) - військовий і політичний діяч. Навчався у Львівському університеті, активно працював в "Академічній громаді", Студентському союзі, був секретарем львівської філії "Просвіти". Представляв студентську молодь у ЦК Української національно-демократичної партії. У 1910р. був під судом за участь у боротьбі за створення українського університету у Львові.

Під час Першої світової війни в австро-угорській армії наприкінці квітня 1915р. потрапив у російський полон. У 1917р. таємно прибув з Царицина до Києва. Співорганізатор Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців, з січня 1918р. - беззмінний командир формації Січових стрільців. Під час антигетьманського повстання 20 листопада 1918р. - начальник Осадного корпусу, що наступав на Київ. В Армії УНР - командир дивізії, корпусу, армійської групи; полковник Армії УНР.

Після саморозпуску Січовий стрільців 6 грудня 1919р. Коновалець перебував у польському таборі для інтернованих у Луцьку. З 1922р. - в еміграції. Ініціатор створення УВО (1921) та ОУН (1929), перший голова її Проводу. Вбитий у Роттердамі агентом НКВС. Автор праці "Причини до історії української революції".