"...Мамочко, вибач за чорну
хустину,
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. І люблю Україну ,
Вона, як і ти, була в мене
одна."
На нього довго
чекали рідні, друзі, кохана дівчина. Просили у Бога одного: "Щоб був
живий..." Однак не судилось... Він загинув 19 жовтня 2014 р. на Луганщині,
будучи в зоні АТО.
19 жовтня –
рівно 5 років, як не стало Юрія Бурдяка - відважного хлопця, справжнього Героя,
який говорив: "Я воюю тут, щоб там, вдома жили спокійно."Він обіцяв
повернутися... Але... загинув, щоб жили ми.
Найкращі йдуть
перші з життя... Солдат свято вірив в Україну, її незалежність. Юрій Бурдяк
назавжди залишиться у пам'яті завадівчан!
До 5 річниці пам’яті
Юрія Бурдяка в бібліотеці с. Завадів проведено годину пам'яті "Герої не
вмирають - просто йдуть".
Немає коментарів:
Дописати коментар