Лиш народи явлені у Слові
Достойно можуть жити на землі.
Ліна Костенко
Поезія – це голос Істини, голос Правди, голос Свободи. Тому поетичні рядки народжуються у чистих, незрадливих, високих душею людей.
Поетичні рядки народжуються також у тих, хто безмежно любить нетлінну красу рідної землі. Так слово за словом повела слухачів Наталія Романчук у чарівний світ поезії. У кожного свій улюблений поет, який веде у світ незбагненої поезії. І полились поетичні ряди Василя Симоненка «Лебеді материнства», «Любов», «Чорні від страждання мої ночі», Миколи Вінграновського «Романс», «Тост», «Кінотриптих», а, згодом, знову повернулись до поетичних рядків Ліни Костенко. Краса і тільки, трішечки краси, душі нічого більше не потрібно…. І дійсно, трошечки добра, незайманої свіжості думок, не так багато треба для життя. Поетичні посиденьки продовжились уже у прозовій формі - роздумах, основна думка якої всіма засобами змінювати світ на краще.
Немає коментарів:
Дописати коментар