В рамках Програми «Транскордонного співробітництва
Польща – Білорусь – Україна» проведено ще один етап роботи семінару «Усунення
архітектурних бар’єрів в туристичних об’єктів і пристосування їх до
неповносправніх осіб. На цей раз Товариство «Зелений Хрест» запросило всіх
учасників семінару до Республіки Польща, до Надсянського регіону. Зі
Стрийського району взяли участь у роботі семінару і у поїздці у Польщу
Володимира Ільків, провідний методист Стрийської ЦРБ, відповідальна за роботу
музеїв та Оксана Грецьків, директор музею
смт.Дашава, що на стадії оформлення.
Перше наше відвідування – «Регіональний
музей у Сталевій Волі». Ми знайомились із відділами археології, етнографії з
постійною експозицією «З історії надсянського регіону» з пересувною виставкою
«З історії мистецтва Японії». І де б не
ступали екскурсанти, зразу було видно: тут всі умови для неповносправніх осіб.
Наступний день ми побували у Любліні –
місті культури, саме так полюбовно називають його поляки, адже кожного місяця в
Любліні проходять фестивалі: кіно, поезії, музичні, хореографічні, мистецькі,
різноманітні ярмарки… Всіх зачарував замковий костел св..Трійці в Любліні – пам’ятка середньовіччя. Світова унікальність цієї пам’ятки
полягає у поєднанні візантійсько-руського розпису з готичною архітектурою.
Оглянули Люблінський замок, помолились в Костелах.
Продовжили роботу семінару в музеї концентраційного
табору Майданек, що розкинувся на 96
га . Тут відтворена картина звірств і трагічної долі
людей в роки розгулу нацизму. Через Майданек пройшло понад 300 тис.в’язнів з 26
держав, знищено за різними джерелами понад 150 тис.чоловік, їх отруєно газом
циклон Б, спалено, вбито… Бачили ми барак, в якому утримували ісповідника в’язнів греко-католицького священника о.Омеляна Ковча.
Він був спалений в крематорії. Про Омеляна Ковча, який Папою Павлом ІІ
возведений до лику блаженних, знято в Польщі фільм «Парох Майданека». Побачили
ми також крематорій, печі, в яких з 1943 р. спалювали в’язнів… золу згодом продавали родичам загиблих, або змішували з гноєм і
вирощували капусту, а волосся переправляли у Вроцлав для вироблення тканин.
Екскурсія закінчилась біля Мавзолею, в
середині під куполом якого є прах людей перемішаний з землею. На Мавзолеї напис
«Наша доля для вас – пересторога»…
Ще один об’єкт, який не залишив жодного екскурсанта байдужим – Реабілітаційний
центр для дітей від найменшого віку до повноліття. Практично, з кожною дитинкою
працює лікуючий лікар, обов’язково психолог,
вчитель, обов’язково для них і центр оздоровлення,
і лікування музикою Моцарта по спеціальній програмі, але також обов’язкова присутність матерів або батьків спільно. Бачили
ми і юнаків з коледжу, які продовжують уже кілька років реабілітацію, як сказав
лікар-тренер, результати наяву – він пробує ходити самостійно.
Після цього відвідування ми подякували
керівнику центру, їх опікунам, лікарям, що роблять неможливе – вселяють віру в
батьків, діточок і вони спільно борються за життя. І все це можливо
завдяки фінансуванню Євросоюзу.
Завершувалось перебування в
Надсянському регіоні, ми побачили багато цікавого, доброго, пізнали історію
східного регіону Польщі, адже очолював нашу групу інтелектуал, одночасно і
керівник, і гід, знавець кількох мов, науковець – львів’янин Андрій Давидів. А
ще всі зауважили, як бережуть поляки свою природу, як дбають про озелення і
красу свого краю, як дорожать кожним клаптиком землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар