Леся
Українка… Олена Теліга… Ліна Костенко… мужні і ніжні жінки української
літератури. Боже провидіння наказало їм не полишати зброї – двосічного меча в
образі Слова. Сьогодні мова йде про дочку Прометея – Лесю Українку.
Вона була борцем, бійцем, воїном, що начертала на своєму
щиті слова «умру – не здамся!». Поетеса збирала і записувала обряди, пісні,
думи, щоб урятувати від забуття, за її висловом «оригінальний витвір нашого
народного героя, що не має собі паралелі нігде на всім світі». 54 тексти увійшли
до збірника «Народні пісні до танцю», 30 записів веснянок і пісень з голосу
зробив Микола Лисенко, 225 пісень входять до збірки «Народні мелодії». І,
звичайно, писала Леся для дітей.
Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани
порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого поетичного слова – і тому
такі різнопланові, літературно-пізнавальні заходи пройшли в бібліотеках району
які розкривали сутність життєвого та творчого шляху улюбленої письменниці: