Олекса Бобикевич – невтомний подвижник нашого краю, один з «Стрийської Трійці»(150 років від дня народження Олекси Бобикевича)

Олекса Бобикевич, Євген Олесницький, Остап Нижанківський… ці визначні люди відіграли провідну роль у житті української громади Стрийщини, їх любовно називали «Стрийською трійцею».

«Через хрест до Воскресіння»

    
   На засіданні літературної вітальні центральної районної бібліотеки читачі пройшли Хресною дорогою, щоб відтворити Страсті Христові, відчути його муки. Зі вступним словом виступила заступник директора по роботі з дітьми С. Зборовська, яка зуміла об’єднати висловлювання присутніх про Ісуса, створити атмосферу духовного очищення, єднання з Богом.

Любительське об’єднання читачів в бібліотеці с. Йосиповичі

Так розпорядилась доля, що в бібліотеці с. Йосиповичі, де працювала славної пам’яті бібліотекар Наталія Паталай, залишилась працювати її мама. Чому вона так вирішила? Вона боялася порушити ауру її найдорожчої, єдиної дитини. Мама не могла допустити, щоб  книжкового царства, яке так любила її донечка ніхто не порушив, окрім неї. І закрутилась карусель… Мама знала, до чого найбільше лежала душа Наталочки – до роботи з дітьми та юнацтвом.

Всеукраїнський тиждень дитячого читання «ЇЇ величність книга»

«Ми мріємо, щоб книга в пошані була
Хай книгу читають завжди дітвора»
Щорічно в березні проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання, то ж минулий тиждень був насичений різноманітними літературними заходами. Книга, прочитана в дитинстві залишається в пам’яті на все життя, тому важливо з раннього віку залучити дітей до читання.
Розпочався Тиждень з загальнообласного дня читання у всіх бібліотеках району під назвою «Читаємо книги від Видавництва Старого Лева». Дітей зацікавили книги М. Савки «Казка про Старого Лева», Р. Скиби «Баламутики», Х. Лукащук «Казка про Майдан», С. Бачинського «Канікули в Артеку», книги Дж. Стронга, діти відповідали на запитання вікторини «Хто багато читає, той багато знає», на прикладах з біографій видатних людей прозвучали розповіді про значення читання книги в дитячі роки.

«Ліна Костенко: поет і громадянин»

   
В районній бібліотеці пройшов літературно-мистецький вернісаж «Ліна Костенко: поет і громадянин», приурочений 85-ій річниці з дня народження української поетеси, громадської діячки, літературознавця. Пройтися життєвими шляхами, зазирнути у духовний світ ювілярки допомогла розповідь провідного бібліотекаря Євгенії Рисин. Біографія митця – в його творах. Аналізуючи доробку нашої сучасниці, бібліотекар розкрила різні грані таланту поетеси. Присутнім представили мультимедійну презентацію «Поетичний світ Ліни Костенко». Справжнім святом поезії стала літературна композиція, що прозвучала у виконанні читачів бібліотеки, які є учнями шкіл району.

Українському Славеню - 150

Український Державний Гімн – Український Славень – музична редакція якого була затверджена Верховною Радою України, а Закон «Про державний Гімн України» на музику М. Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» був ухвалений 6 березня 2003 року.
П. Чубинський – український етнолог, поет, громадський діяч, написав вірш «Ще не вмерла Україна» восени 1862 року, зачитав він цей вірш на вечірці, де згадував з друзями похорон Тараса Шевченка. Вперше вірш опублікований в Львівському журналі «Мета» в 1863 році без підпису поряд з поезією Тараса Шевченка, тому довго вважали, що це слова Кобзаря…
Вперше, як пісня-гімн прозвучала під диригуванням А. Вахнянина як завершальний номер першого на західноукраїнських землях Шевченківського концерту, влаштованого в Перемишлі 1865 року на роковини смерті Кобзаря.

Пізнавальна мандрівка «Подорож казками Василя Симоненка»

«Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину».
Це рядки з твору українського поета Василя Симоненка. Саме 2015 рік проголошено в Україні роком В. Симоненка. У бібліотеці с. Кути пройшла пізнавальна мандрівка «Подорож казками Василя Симоненка». Про коротке життя гідного сина України розповіла Р. Колос. Понад 15 років ім’я поета, творами якого зачитувалось українство всього світу, на його Батьківщині було під забороною. Лише 1995 р. Василь Симоненко був посмертно нагороджений Шевченківською премією. Того самого року засновано літературну премію його імені.