Український Державний Гімн – Український
Славень – музична редакція якого була затверджена Верховною Радою України, а
Закон «Про державний Гімн України» на музику М. Вербицького зі словами тільки
першого куплета і приспіву П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» був ухвалений
6 березня 2003 року.
П. Чубинський – український етнолог,
поет, громадський діяч, написав вірш «Ще не вмерла Україна» восени 1862 року, зачитав
він цей вірш на вечірці, де згадував з друзями похорон Тараса Шевченка. Вперше
вірш опублікований в Львівському журналі «Мета» в 1863 році без підпису поряд з
поезією Тараса Шевченка, тому довго вважали, що це слова Кобзаря…
Вперше, як пісня-гімн прозвучала під
диригуванням А. Вахнянина як завершальний номер першого на західноукраїнських
землях Шевченківського концерту, влаштованого в Перемишлі 1865 року на роковини
смерті Кобзаря.
З цього часу Гімн «Ще не вмерла Україна…»
українські патріотичні сили використали як національний. Твір увійшов до
репертуару славетного оперного співака, українця Модеста Менцинського, а
прославлений оперний співак виступав на сценах найбільших театрів світу.
Поруч із гімном звучали пісні, наповнені
національно-патріотичним духом на слова Івана Франка «Не пора, не пора» на
музику Дениса Січинського, «Вічний революціонер» музика Миколи Лисенка, «Ой, у
лузі червона калина», музична обробка Степана Чарнецького та Михайла
Гайворонського, молитва «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни» - музика М.
Лисенка, а ще такі пісенні раритети «Де есть Руська Отчина», «Щасть нам Боже,
щасть нам щастя». Слова молитов, Гімну гартували національний дух українців.
Державний Гімн об’єднав українців в час Революції Гідності, Революції
національного Духу, він був їх оберегом, запорукою єднання всієї України. Так,
як вояки УПА гинули із Гімном на устах, українські патріоти ОУН, сини і дочки в
застінках КДБ, так і сучасні воїни стоять на сторожі миру проти навали
московитів, і на устах у них найголовніша українська пісня – Гімн України. Він
надає їм сили духу, впевненості, що українці встануть на святеє діло і «згинуть
наші вороги, як роса на сонці…».
Вся Стрийщина зійшлася біля Святої Тріади
– до Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки – щоб як в 1865 році в день
смерті Великого Кобзаря багаточисельно засвідчили вірність Богові і Україні. З
Благословіння Отця Івана Барабаша розпочалося віче з нагоди 150-річчя першого
виконання Гімну.
Серце і душа раділа, що першість була за молоддю – школярі, студенти ВПТУ, Коледжу, а наймиліше дивилися діточки із дитячого садочка, які так щиро поклавши руку на сердечко промовляли слова Гімну на право жити у вільній своїй сторонці. Ми мали можливість послухати звучання Гімну у виконанні оркестру Стрийського коледжу, у записах різних часів, столітньої давності. Кодою цього дійства було виконання Гімну зведеним хором шкіл естетичного виховання: «Академія», «Унісон» та муніципальний хор «Каменяр»– диригували С. Целюх та Ю. Юник.
Серце і душа раділа, що першість була за молоддю – школярі, студенти ВПТУ, Коледжу, а наймиліше дивилися діточки із дитячого садочка, які так щиро поклавши руку на сердечко промовляли слова Гімну на право жити у вільній своїй сторонці. Ми мали можливість послухати звучання Гімну у виконанні оркестру Стрийського коледжу, у записах різних часів, столітньої давності. Кодою цього дійства було виконання Гімну зведеним хором шкіл естетичного виховання: «Академія», «Унісон» та муніципальний хор «Каменяр»– диригували С. Целюх та Ю. Юник.
… Нумо, браття, за діло
Гей, гей пора встати,
Пора волю добувати
І всіх ворогів з України гнати.
Немає коментарів:
Дописати коментар