Українському Славеню - 150

Український Державний Гімн – Український Славень – музична редакція якого була затверджена Верховною Радою України, а Закон «Про державний Гімн України» на музику М. Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» був ухвалений 6 березня 2003 року.

П. Чубинський – український етнолог, поет, громадський діяч, написав вірш «Ще не вмерла Україна» восени 1862 року, зачитав він цей вірш на вечірці, де згадував з друзями похорон Тараса Шевченка. Вперше вірш опублікований в Львівському журналі «Мета» в 1863 році без підпису поряд з поезією Тараса Шевченка, тому довго вважали, що це слова Кобзаря…

Вперше, як пісня-гімн прозвучала під диригуванням А. Вахнянина як завершальний номер першого на західноукраїнських землях Шевченківського концерту, влаштованого в Перемишлі 1865 року на роковини смерті Кобзаря.

З цього часу Гімн «Ще не вмерла Україна…» українські патріотичні сили використали як національний. Твір увійшов до репертуару славетного оперного співака, українця Модеста Менцинського, а прославлений оперний співак виступав на сценах найбільших театрів світу.

Поруч із гімном звучали пісні, наповнені національно-патріотичним духом на слова Івана Франка «Не пора, не пора» на музику Дениса Січинського, «Вічний революціонер» музика Миколи Лисенка, «Ой, у лузі червона калина», музична обробка Степана Чарнецького та Михайла Гайворонського, молитва «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни» - музика М. Лисенка, а ще такі пісенні раритети «Де есть Руська Отчина», «Щасть нам Боже, щасть нам щастя». Слова молитов, Гімну гартували національний дух українців. Державний Гімн об’єднав українців в час Революції Гідності, Революції національного Духу, він був їх оберегом, запорукою єднання всієї України. Так, як вояки УПА гинули із Гімном на устах, українські патріоти ОУН, сини і дочки в застінках КДБ, так і сучасні воїни стоять на сторожі миру проти навали московитів, і на устах у них найголовніша українська пісня – Гімн України. Він надає їм сили духу, впевненості, що українці встануть на святеє діло і «згинуть наші вороги, як роса на сонці…».

Вся Стрийщина зійшлася біля Святої Тріади – до Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки – щоб як в 1865 році в день смерті Великого Кобзаря багаточисельно засвідчили вірність Богові і Україні. З Благословіння Отця Івана Барабаша розпочалося віче з нагоди 150-річчя першого виконання Гімну. 

Серце і душа раділа, що першість була за молоддю – школярі, студенти ВПТУ, Коледжу, а наймиліше дивилися діточки із дитячого садочка, які так щиро поклавши руку на сердечко промовляли слова Гімну на право жити у вільній своїй сторонці. Ми мали можливість послухати звучання Гімну у виконанні оркестру Стрийського коледжу, у записах різних часів, столітньої давності. Кодою цього дійства було виконання Гімну зведеним хором шкіл естетичного виховання: «Академія», «Унісон» та муніципальний хор «Каменяр»– диригували С. Целюх та Ю. Юник.

Майдан Незалежності як єдиний живий організм, в єдиному пориві готові виконати наказ:

… Нумо, браття, за діло

Гей, гей пора встати,

Пора волю добувати

І всіх ворогів з України гнати.