21 червня – ДЕНЬ БАТЬКА

Тату, татусю, таточку... Скільки ніжності й теплоти в цих словах. А чи завжди ми знаходимо час, щоб сказати татусеві, як ми його любимо, як він нам потрібен, що він для нас означає?

Споконвіку в сім’ї батько вважається господарем. Він піклується про родину, годує та захищає її. Він навчає нас жити по закону любові і правди, не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, будить совість, береже від ганьби. Роль батька в сім’ї неоціненна. Тому діти повинні шанувати свого батька. Його слово, його приклад має бути святим обов’язком в кожній родині.

Життя біжить дуже швидко. Не встигнеш оглянутися, — як пробіжить дитинство, промайнуть роки юності та зрілості... І, оглянувшись, зрозумієш, що так і не встиг сказати татусеві ті слова, які хотів або повинен був сказати. То ж давайте скажем нашим татусям найважливіші слова любові.

Пропонуємо Вашій увазі онлайн заходи до Дня Батька, які ви можете провести спільно зі своїми читачами:

Ø Онлайн-читання «Тато-захисник своєї сім’ї та своєї країни»

Ø Фотовиставка дитячих робіт «Мій тато – моя гордість!»

Ø Літературно-музична композиція «Мій батько – найкращий»

Ø Літературне рандеву «Щануй батька свого й матір» - бібліотека с.Кути

Ø Творча лабораторія «Тепло сімейного вогнища»

Ø Літературний онлайн-конкурс віршів «Я не забуду, тату, твої очі»

Ø Літературно-музичний вернісаж «Родина, родина від батька до сина»

Ø Фотопрезентація «Я люблю своїх батьків», «Я і тато – найкращі друзі»

Ø Онлайн-презентація книг «Дякую тату за сонячні ранки», «Батько – захисник роду»

Ø Літературний марафон до Дня Батька «Тепло татусевих долонь»

Ø  Перегляд фільмів про події 2014-2019 рр. «Вони віддали життя за нас з тобою».

Бібліотекарю на замітку "14 червня – День народження засновника УВО та ОУН, полковника Армії УНР – Євгена Коновальця"

Євген Коновалець – Воїн і Провідник (народився 14 червня 1891 р. с. Зашків – убивство 23 травня 1938 року, Роттердам Нідерланди)

«Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців»

Є. Коновалець

Є люди, які своїми духовними параметрами долають і рамки своєї епохи, і межі життя. Смерть не зупиняє їх впливу, вони залишаються необхідними нації і після смерті. І тоді говоримо про безсмертя. І тому говоримо про Євгена Коновальця.

Йому було відпущено тільки два десятиліття для служіння Україні, і він не згайнував із них ні хвилини, а використав сповна – буквально до останньої секунди. Василь Іванишин

Вчитаймось у висловлювання  Євгена Коновальця. Ці лаконічні думки і через століття не втратили  своєї актуальності:

1. У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.

2. Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.

3. Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.

4. Настане час, і не словами будемо з'ясовувати суть невмирущої...

5. Шлях до Львова лежить через Київ.

          Щороку 14 червня українські націоналісти святкують знаменну дату – День народження засновника УВО та ОУН, полковника Армії УНР.  Народився Євген Коновалець с. Зашків (нині село Жовківського району Львівської  області) у сім'ї Михайла Коновальця і Марії Вегжиновської, мав двох братів – Мирона та Степана.

Початкову освіту здобув у Зашківській народній  школі (директором і одним із викладачів у ній був його батько). 1901–09 вчився в Академічній гімназії у Львові. 1909 вступив на юридичний факультет Львівського Університету. Цього ж року брав участь у 1-му Українському студентському з'їзді. 1913 р. був обраний членом правління Українського студентського союзу і брав участь у 2-му Українському студентському з'їзді, на якому познайомився з Дмитром Донцовим – з теоретиком та ідеологом Українського націоналізму.

Головна Рада Студентського Союзу 1912 р.

Євген Коновалець був одним з активістів, які боролися за створення у Львові українського університету. З початком  Першої світової війни мобілізований до 19-го полку 9-го корпусу Крайової оборони Львова ("ландвер"), до якого був приписаний, і отримав звання кадет-аспірант (це звання було наступним після звання заступника офіцера та передувало званню фенріха (хорунжого)).

У червні 1915 під час боїв на г. Маківці  потрапив у російський полон і був етапований до табору для військовополонених спочатку в Чорному Яру біля Царицина (нині м. Волгоград, РФ), потім у самому Царицині. Разом з іншими  українськими  старшинами налагодив там пропагандистську діяльність серед полонених.

У ході розвитку революційних подій у Російській імперії у вересні 1917 р. покинув табір і прибув до Києва. У жовтні.-листопаді  цього ж року разом з Романом Дашкевичем та однодумцями сформував у Києві Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців. У січні 1918 обраний командиром реорганізованого Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців. Курінь ніс охоронну службу Української Центральної Ради, а в січні-лютому 1918 брав участь у придушенні більшовицького Київського (січневого) збройного повстання 1918.

На початку березня цього ж року Січові стрільці під його командуванням спільно із Запорізьким корпусом Армії УНР та Гайдамацьким кошем Слобідської України Симона Петлюри разом з австро-німецьким військом звільнили Київ від більшовицьких військ.

Після гетьманського перевороту 1918 полк Січових стрільців було роззброєно і розформовано. Наприкінці серпня 1918 з дозволу гетьмана Павла Скоропадського Коновалець розпочав формування у Білій Церкві Окремого загону Січових стрільців. У листопаді 1918 брав участь в протигетьманському повстанні. Очолювані ним січовики розгромили гетьманські війська під Мотовилівкою. Сам Коновалець відмовився увійти шостим членом до складу Директорії УНР і отримати ранг "отамана" (відповідав званню генерала). 1918–19 командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час бойових операцій проти російських  більшовицьких та денікінських військ. Після прийняття урядом Української Народної Республіки 6 грудня 1919 рішення про розпуск регулярного війська і налагодження партизанської  боротьби видав наказ про розпуск підрозділів Січових стрільців.

Січові стрільці в Києві, березень 1918 року

         Уродженець Галицького села Зашків зіграв визначну роль у становленні української державності на Наддніпрянщині впродовж 1917-1921 рр.

Пройшовши бойове хрещення у війні з москалями в австро-угорській армії, Євген Коновалець дуже скоро пізнав так звану "братську любов" до українців у катівнях ворожої імперії. Та революційний зрив у березні 1917-го подарував майбутньому лідеру українських націоналістів гарну нагоду стати до борні за Соборну Самостійну Державу.

Чин Євгена Коновальця спершу у лавах Січових Стрільців, а згодом в УВО та ОУН став прикладом для наслідування наступних поколінь. Адже він був одним з перших, на рівні з Миколою Міхновським, хто вчасно збагнув, що тільки шлях збройного спротиву і реалізація на практиці націоналістичних ідей спонукає створення нових шляхів розвитку української нації.

Мабуть, сьогодні ніхто не стане заперечувати, що ОУН стала наймасовішою і найупорядкованішою організацією у процесі боротьби нашого народу за відновлення державності. Справжнім феноменом, який дивує нас до сьогодні. Бо в лави борців за українську державність ставало молоде покоління, яке словами свого сучасника Олеся Бабія — автора слів гімну ОУН — безкомпромісно заявило: «Солодше нам у бою умирати, як жити в путах, мов німі раби». Яке поклялося «здобути українську державу, або згинути в боротьбі за неї». І до кінця залишилося відданим цій клятві, оголосивши нещадну боротьбу як польським, угорським та румунським окупантам, так і двом найжахливішим тоталітарним режимам — гітлерівській Німеччині та сталінській Росії.

По суті, без зовнішньої підтримки ОУН створила таку військову потугу, як Українська повстанська армія, яка понад десять років у неймовірно несприятливих умовах не складала зброї, нагадувала всьому світові, що український народ не скорився окупантам, а прагне свободи і власної державності. То справді була «армія без держави», як хтось влучно назвав її, але УПА, як і все оунівське підпілля масово підтримувало населення, особливо на теренах Західної України, Закерзоння та Волині. Допомагало харчами, одежею, медикаментами, зв’язком і найголовніше — кадрами. За що нерідко йшли на муки, в тюрми і заслання, а то й платили як власним життям, так і всієї родини.

       Євген Коновалець намагався поширювати вплив ОУН на легальне українське життя, вживав заходи для винесення на форум Ліги Націй українське  питання, зокрема, про голодомор 1932–1933 років в УСРР, про національні утиски в Галичині, Буковині та на Волині. Діяльність ОУН стурбувала Москву і там було прийнято рішення про ліквідацію її лідера.

         Саме через палку ідейність та незламність, ворог ненавидів полковника Коновальця, марив його знищенням, і травневе вбивство 1938-го року у Роттердамі стало тому підтвердженням: проти нього в Роттердамі (Нідерланди) співробітником радянських спецслужб енкаведистом П. Судоплатовим було вчинено терористичний акт, унаслідок якого Коновалець загинув.

Похований на кладовищі Кросвік у Роттердамі. Надгробок виконаний митцем Р.Лісовським. На батьківщині в с. Зашків 1990 відкрито музей-садибу Євгена Коновальця.

Лідер УВО-ОУН не зміг завершити до логічного кінця свою мету за життя, проте саме Євген Коновалець став тим, хто знав про важливість виховання молоді в націоналістичному дусі, а тому сприяв цьому як міг, за що ми, його ідейні нащадки та продовжувачі чину, вдячні.

   Такі, як Полковник Коновалець, із життя ідуть не в небуття, а в безсмертя, у могилу лягають як в окоп на передовій лінії оборони нації, а їх розсіяні по планеті могили стають для кожного нового українського покоління незрадливими орієнтирами на шляху в майбутнє і непоборними бастіонами українського національного духу.

Тому Євген Коновалець – не тільки святий образ у нашому історичному іконостасі. Він був, є і завжди буде надійним соратником, духовним провідником і Великим Полковником для всіх поколінь борців за Українську Соборну Самостійну Державу.

Прагнемо успіху – учімося в Полковника Коновальця,  діймо як Полковник Коновалець, звіряймо свій життєвий шлях за Полковником Коновальцем. Бо він – символ нашої сили, слави і боротьби. Василь Іванишин

Постать Євгена Коновальця символізує спадковість традицій української національно-визвольної боротьби.

«Бібліотека - відкритий публічний простір»

Спеціалісти РЦБС продовжують проходити навчання «Бібліотека - відкритий публічний простір» на онлайн-платформі ВУМ.

Методичні рекомендації на червень місяць

    Шановні бібліотечні працівники! Пропонуємо Вам методичні рекомендації на червень місяць, які ви можете використати у своїй роботі.

8 червня 165 р. від дня народження Наталії Кобринської

Наталія Іванівна Кобринська (дівоче прізвище Озаркевич) українська письменниця, публіцист, видавець і громадський діяч. Засновниця жіночого руху в Галичині, народилась 8 червня 1855 року в селі Белелуя на Івано-Франківщині.

·        ювілейна мозаїка «Жінка з хистом Аріадни»

·        літературний огляд-мандрівка «Наталія Кобринська – зачинателька жіночого руху в Галичині»

·        літературна скринька «Зірка, що світить крізь століття»

·        лабораторія читацької творчості «Увійшла у безсмертя», «Світоч українського жіноцтва»

·        онлайн читання «Її ім'я безсмертне у віках», «Перша українська феміністка»

·        літературна виставка книг творчості Наталії Кобринської

14 червня 129 років від дня народження Євгена Коновальця

Євген Коновалець - командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один із ідеологів українського націоналізму, полковник Армії УНР. Народився 14 червня 1891, с. Зашків, нині Жовківський район, Львівська область. Помер 23 травня 1938 Роттердам, Нідерланди —

·        історичний екскурс «Роль Євгена Коновальця в історії України», «Євген Коновалець - дороговказ у майбутнє»

·        інформаційне дос'є «Полковник, який змінив історію»

·        історична мандрівка «Євген Коновалець – життя віддане за націю», «Герой українського народу - полковник Євген Коновалець». «Євген Коновалець – борець за волю України»

·        онлайн інформація "Є.Коновалець - об'єднююча постать для Української Нації"

·        онлайн мандрівка: цікаво знати "Є.Коновалець. Життєвими стежками"

·        читацькі роздуми "У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю"

·        онлайн історичні читання "Феномен Євгена Коновальця"

·        бібліодайджест «Євген Коновалець – найцікавіша особистість України 20 століття», «Кредо Євгена Коновальця – Самостійна і Соборна Україна».

·        онлайн виставка «Життя і чин Євгена Коновальця»

·        перегляд документального фільму «Жив для України і загинув за неї»

22 червня День скорботи і вшанування пам’яті жертв в Україні

·        інформаційно-пізнавальна година «Ветеранам ці салюти й квіти. Дяка їм за наші мирні дні!»

·        віртуальна мандрівка «День пам’яті та надії»

·        літературний круїз «Дорогами пам’яті», «Допоки пам’ять в серці не згасає…»

·        історико-патріотична година «Трагічні сторінки другої світової війни»

28 червня День Конституції України

·        мультимедійна подорож «Конституція України із глибини віків до сьогодення»

     мультимедійна подорож «Конституція України –перепустка у світ гідного життя».

·        правова панорама «Конституція України із глибини віків до сьогодення».

·        правознавчі хвилинки «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина».

·        правовий лабіринт, правознавча подорож «Свобода слова та права людини – наш закон»;

·         патріотичний калейдоскоп «Я – українець, і моє це право – любити землю горду й величаву!»

Методичний день в zoom.

"Літо без обмежень" в умовах обмежень" - онлайн-зустріч з ініціативи завідувачки науково-методичним відділом Львівської обласної бібліотеки для дітей Luba Stashko. Цікаво, корисно, "на часі". Дякуємо і колегам за можливість поспілкуватись та обмінятись власними напрацюваннями і ідеями.

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ІВАНА ФРАНКА /27.08.1856 – 28.05.1916рр./

"Народ, що не шанує своїх великих людей, 

не варт зватися освіченим народом".

Іван ФРАНКО.

Чи не найактуальніші для нас слова, хоч би сьогодні, коли ми згадуємо про Титана думки, Титана праці. Хто для українців Франко?  

«Мойсей» Франка — це заповіт українському народові» (О. Білецький) «Влада не пустила його викладати у вищій школі, а він став учителем усього народу. Напрацювався за десятьох, а життя було дано лише одне, та й те недовге» (Т. Франко).

Іван Франко — одна з найяскравіших постатей в українській історії. Прозаїк і драматург, поет і публіцист, економіст, учений-енциклопедист і відомий політик, перекладач, Іван Якович був і великим українцем, і справжнім європейцем . Його називають Каменярем, бо він сміливо вдарив по скелі австро-угорського цісаризму, молотом лупав скелю соціальної несправедливості, гукаючи тисячам: "Лупайте сю скалу. Нехай ні жар, ні холод не спинить вас". Франко став великим тому, що вийшов із народу, йшов із народом і вів його вперед, закликаючи "добувати хоч синам" як не собі, кращу долю в боротьбі". Він завжди був у передніх рядах тих, хто ламав скелю старого світу в ім'я нового; скелю неправди і визиску в ім'я правди, добра і краси. Іван Франко "внесений до списків найбільших письменників світу і його ім'я висічене на гранітних скрижалях поруч з іменами найславетніших синів людства» Українці присвячують Своєму синові найзадушевніші слова:

Геній української нації. Розум і серце українського народу.Вогонь в одежі слова. Невтомний Каменяр. Титан-воїн. Вічний революціонер. Гігант людської думки. Український Мойсей. Співець Свободи. Апостол духу і праці. Безсмертний син безсмертного народу… [Великому Каменяреві українського народу: зб. присв. пам’яті Івана Франка / упоряд. М.Тарновський].

Слова Івана Франка і сьогодні для нас є як настанова, як заклик до дії…

Не пора, не пора, не пора

Москалеві й ляхові служить…..

Нам пора для України жить

А ще Каменяр залишив заповіді:

10 заповідей І. Франка народові України

(поема «Мойсей»).

• Шукай самого себе і вір в свої сили.

• Люби свою землю, а не шукай раю у чужих краях.

• Не заперечуй роль Вищої Сили у долі людини.

• Майбутнє віддалене у просторі і невідоме.

• Ідеал майбутнього людства лежить "поза межами

можливого".

• Кожна людина повинна прирівнювати себе до ідеалу

(духовне вдосконалення).

• Нема обітованої землі, а рай на землі — це поступ, рух -

це боротьба за утвердження духовних цінностей.

• Народ має пройти дорогами сумнівів і сподівань, які

вже звідав І. Франко.

• Твори добро.

• Живи у мирі з усіма.

Шановні читачі! Повертаймось до творчості Івана Франка, до велетня «нового покрою», до розуму і серця нашого народу, до його могутнього слова, письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, доктора філософії Віденського університету,громадського і політичного діяча і просто, Великого Сина і Великого Народу.

Онлайн-конференція «Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19»

19 травня – Онлайн-конференція «Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19», яку організувала і провела Українська бібліотечна асоціація та Інститут Української Книги.
        Під час конференції обговорювали питання:
    - Безпека користувачів та бібліотекарів: умови виходу з карантину;
    - Сервіси бібліотек у дистанційному режимі;
    - Процедури відбору, придбання та розподілу книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2020 р.

Дистанційне навчання «Бібліотека – відкритий публічний простір»

Працівники центральної районної бібліотеки успішно пройшли дистанційне навчання «Бібліотека – відкритий публічний простір». Навчання складалось з відеолекцій, практичних завдань та контрольних запитань. А тепер кожному з нас втілювати теоретичні знання в практику роботи.

 

Робота бібліотек в сучасних умовах

Чим ближче до завершення карантину, тим більше бажання внести хоч маленьку долю у вирішення проблем: забезпечення захисту від Covid-19 - підготовка і виготовлення захисних масок, а також суто професійної роботи - відповіді на інформаційні онлайн-тести «Робота бібліотек в сучасних умовах», обслуговування читачів та відправлення на обсервацію прочитаних книг.

   7 травня спеціалісти центральної районної бібліотеки спільно з директором РЦБС взяли участь у вебінарі «Яке життя бібліотек після карантину: методичні рефлексії?», який організувала та провела Олена Шматько, завідувач науково-методичного відділу Львівської ОУНБ. Основні питання на яких була зосереджена увага – вихід бібліотек з карантину. Керівники ЦБС області поділились досвідом роботи бібліотек в режимі онлайн. Олена Шматько зауважила, що у період карантину бібліотекарі області проводили різноманітні форми роботи з користувачами – майстер-класи, флешмоби, онлайн-читання, творчі майстерні і ще багато інших цікавих форм.