Бібліотечна Стрийщина

Франкові читання «Поетичні перлинки Івана Франка» у бібліотеці с. Верхня Стинава

З нагоди 164-ї річниці від дня народження Івана Франка, у бібліотеці с. Верхня Стинава відбувались Франкові читання «Поетичні перлинки Івана Франка».

Бібліотекарю на замітку "Прапор нашої Рідної Вільної Незалежної України"

«Синій колір, як чисте небо південної Русі, ясний, погідливий, як душа щирого … Русина, зображав мир і спокій, якого до розвитку нашого народного потреба. Золотий колір, як ті зірниці на яснім небі, зображали ясне світло, до якого нам прагнути належить». Яків Головацький.

Україна готується до одного з найвеличніших свят – до Дня Незалежності. Напередодні свята ми вшановуєм наш Прапор – Прапор нашої Рідної Вільної Незалежної України.

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний свій прапор високо несім

Хай він, уславлений, квітне усім! (Олександр Олесь)
Історія прапора сягає корінням в давні часи, починаючи з Хрещення Русі, віддзеркалює історію державності.

Ми бачимо поєднання на прапорі синьо-жовтих кольорів на гербі Львова, подарованого йому в 1256 році Данилом Галицьким – це було зображення жовтого лева на блакитньому тлі.

Золотий і синій колір використовувалися в гербі Руського королівства офіційно з XIV століття. Також ці кольори присутні і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Жовто–блакитні кольори поєднувались на прапорах Руського Воєводства за часів Речі Посполитої.

Починаючи з XVI ст. козаки Війська Запорозького використовували в невеликій кількості прапори-хоругви синьо-жовтих барв, а вже з 1710-х років синьо-жовті козацькі прапори почали переважати серед козацьких хоругов, такі прапори часто виготовляли з синього полотнища із нашитим на ньому лицарем у золотих чи червлених шатах та золотим орнаментом.

З 17 ст. прапори Війська Запорізького в основному стали виготовляти з блакитного полотнища, на яке жовтою фарбою наносили зорі, хрести, зброю. Ті прапори зберігались в Ермітажі до 2-ї Світової війни. На одному з прапорів Архістратиг Михаїл, одягнутий в золоту кирею і блакитні штани. А на знамені «1774 року створеному коштом останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського – прямокутник блакитного кольору, на якому яскраві золоті герби».

Із ліквідацією Запорозької Січі зникають військові, територіальні та інші прапори. На українських землях, які входили до складу царської Росії, можна було використовувати лише біло-синьо-червоні прапори імперії.

З революцією 1848–1849 рр. пов'язана поява українського прапора (жовтого з блакитним) в австро-угорській частині України. У жовтні 1848 р. Головна Руська Рада у Львові ухвалила жовто-синє сполучення кольорів прапора. Ці колірні сполучення швидко поширились на українські землі, що перебували на той час у складі Австро-Угорщини, а після революції 1905 – 1907 рр. у Росії – і в Наддніпрянській Україні.

З початком Першої світової війни 1914–1918 рр. на західноукраїнських землях найбільше поширюється поєднання жовто-блакитних кольорів. Ці прапори супроводжували на західноукраїнських землях і відзначення 100-річного ювілею Великого Кобзаря.

22 березня 1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила "Закон про державний прапор Української Народної Республіки", який був жовто-блакитним. У 1918 р., у період Гетьманату Павла Скоропадського, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий. Таким він залишився і в період влади Директорії.

У листопаді 1918 р. у Львові Українська Національна Рада затвердила "Тимчасовий основний закон", який дав назву новоствореній державі – Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), цей закон проголошував прапор держави- блакитно жовтий.

20 березня 1920 року ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор для Закарпатської України. 15 березня 1939 р. він був прийнятий як державний прапор Карпатської України.

У Радянській Україні не могло бути й мови про поширення жовто-блакитних кольорів. Так, слова "блакить" і "блакитний" нівелювалися, замість них запроваджувались російські "голубий", "лазуровий". За радянських часів синьо-жовтий стяг використовувався підпільно, його використання в СРСР каралося ув'язненням на два роки.

21 січня 1990 року під час акції «Живий ланцюг» до Дня соборності України вперше на території країни люди масово вийшли на вулиці з синьо-жовтими прапорами, які переважно самотужки шили вдома.

14 березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського національного прапора над офіційною радянською установою.

Отже, 24 серпня група депутатів занесла до сесійної зали прапор, розміром 8х4 метри, і накрила ним трибуну.

Цей момент за ініціативою Івана Плюща закарбував художник Олексій Кулаков на картині «Державотворення», розміром 2х5 метрів, яку 22 серпня 2001 року урочисто відкрили на другому поверсі будівлі Верховної Ради України.

Після проголошення незалежності України, 4 вересня 1991 — після триразового голосування і погрози Кравчука, що він подасть у відставку, якщо питання не буде вирішено, синьо-жовтий національний прапор урочисто піднято над будинком парламенту проголошенням незалежності України віддали належне синьо-жовтому знамену. Український народ не міг відкинути історичну традицію створення своєї держави саме під цим знаменом.

1991 року, після розвалу СРСР, цей прапор де-факто використовувався як державний стяг Незалежної України. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим прапором статус офіційного прапора країни.

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг.

Державний Прапор України визначається чинною Конституцією України (прийнята 28 червня 1996 року) як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (Стаття 20, Розділ І).

19 листопада 1997 року український прапор вперше було розгорнуто на орбіті Землі українським космонавтом Леонідом Каденюком на борту шатлу «Колумбія» під час експедиції STS-87 на висоті 279 км над Землею. Вдруге український стяг на навколоземній орбіті (висота над Землею 408 км) розгорнув американський астронавт Рендольф Брезнік на Міжнародній космічній станції, який пристикувався до неї на кораблі Союз МС-05 28 липня 2017 року.

Українська революція 2013-2014 років перетворила український прапор та синьо-жовту атрибутику на символ боротьби України з «Русским Миром», Кремлем, російським імперіалізмом та іншими противниками Української державності та Незалежності.

За кілька днів по всій Україні здіймуться тисячі прапорів Вільної Незалежної України, країни,яка нині воює і будує своє майбутнє, і впевнено крокує до спільноти демократичних європейських держав... символіка якої за "дивовижним збігом" також є синьо-жовтою.

(використано матеріали Інститута Національної пам’яті,
з доповіді В.В.Кукса, доц. кафедри історії ЛПТІ,
Декларації Незалежності, Вікіпедії).

Свято Маковея в центральній районній бібліотеці

13 серпня в читальній залі центральної районної бібліотеки столи утопали в польових, городових квітах, в голівках маку, часнику. Пахло м’ятою, полином, чебрецем, як перед Різдвом – кутею. Це працівники РЦБС разом з Юлією Курилишин, начальником відділу культури готувались до свята Першого Спаса або Маковея, а ще його називають Медовим Спасом. Галина Василівна, директор РЦБС пригадала значення кожної квіточки в букеті, який стане оберегом в кожній оселі. І закипіла весела дружня робота...

Книжковий світ в бібліотеці с. Задеревач

Книжковий світ – то особливий світ. І безкінечний – наче море з небом. Почати можеш будь-коли похід. Для цього просто лиш читати треба. Книгу у нас шанують усі. Вона була і залишається вірним супутником для людини. Книга дасть слушну пораду, розповість про незвичайні пригоди і подорожі. Це – наш добрий друг і порадник. Книжка вчить, як на світі жить. А хто багато читає, той багато знає. Адже у книжках зібрані всі надбання людства за цілі тисячоліття, а це неабиякі знання. Активні читачі бібліотеки с. Задеревач дуже раді новим надходженням з цікавим змістом, з кольоровими ілюстраціями. Тепла, лагідна і сонячна погода сприяє активному читанню. Всі спасибі скажем тим, хто книжки для нас створів. Хай ще створюють багато для дівчаток і хлоп'яток. Всіх запрошуєм відвідати бібліотеку!

Соціологічне опитування «Молодь і книги : чому варто читати?»

Читачі бібліотеки с. Верхня Лукавиця взяли участь у соціологічному опитуванні «Молодь і книги : чому варто читати?».

Літо_з_книгою 😄🌞❤️📚 /бібліотека-філія смт. Дашава/

А ви любите мандрувати?🌍

Побувати в цікавих і незвичних місцях хочеться завжди. Але, щоб поїхати відпочивати потрібен час та 💰. А якщо ви зараз не маєте такої можливості, то існує прекрасна альтернатива - КНИГИ 📚📖. Існує безліч книг 📚 про Україну 🇺🇦 та світ. Тож, вирушаймо в нашу навколосвітню подорож книгою📖!!!

Тим хто любить поспостерігати за дикими тваринами 🐺🐹🐗🐴 або в захопленні від африканського сафарі 🐱🐯🐅🐒🐪🐘. Хто любить Україну 🇺🇦 ♥️🌄️⛰️ її красу та архітектуру. Так що обертайте глобус 🌍👍🌏🌏🔭 в пошуках тих місць де б ви хотіли побувати та пакуйте валізу у подорож книгами 📚 і вирушайте на зустріч пригодам та мальовничими краєвидами.