Бібліотека с. Завадів запрошує користувачів до читання

Цього року, у березні, минуло 60 років від дня народження української письменниці, авторки романів в жанрі ,,реальних історій" – Світлани Талан. Золота письменниця України, лауреатка премії ім. П.Куліша.

У її творах завжди соціальна тематика, а головний персонаж незмінно сильна духом жінка, якій доводиться переживати і злети і падіння.

Герої її романів - сильні духом особистості, які навіть у найскладніших життєвих ситуаціях не зраджують власну совість...

Візьмемо для прикладу книгу ,,Оголений нерв" С. Талан. У романі є все, що на щастя чи на жаль, є в житті : кохання і зрада, щирість, вбивство і переродження душі. Війна скидає з облич людей маски, оголяє їхні душі та робить свій розподіл на добро і зло... Весна 2014 року показала, хто чого вартий...Чи можливо здолати прірву, яку проклали між ними війна?

Про це та інше ви дізнаєтесь прочитавши твори Світлани Талан.

Міжнародний День собак /бібліотека с. Кути/

2 липня – Міжнародний День собак. Собаки живуть не лише для того, аби прикрасити чиюсь самотність, а найчастіше охороняють дім, об’єднюють родину і супроводжують незрячих. Відомо, що собаки рятували людей з-під завалів та снігових лавин, виносили дітей за лічені хвилини перед землетрусом, зігрівали слабких, аби ті не замерзли. Дослідження показують, що діти, які живуть у родинах із собаками, рідше мають алергію і не так часто хворіють, ніж діти, які виховуються в сім’ях без домашніх тварин.

Про собак написано багато книг і знято чимало гарних фільмів. Тож приходь до бібліотеки і читай цікаві книги про собак. 

Користувачі бібліотеки радо поділилися фотографіями зі своїми вірними друзями, взяли участь у флешмобі «Я і мій вірний друг».

Дитячий журнал «Стежинка» для користувачів бібліотек Стрийщини

Щиро дякуємо благодійному фонду "Світло на Сході" за отримані дарунки дитячого журналу "Стежинка", який ми отримали сьогодні.

Декада синьої книги "Кольорове читання" в бібліотеці с. Кути

30 червня 1941року - Акт відновлення Української державності

«Актом 30 червня 1941 р. український нарід заманіфестував перед цілим світом і перед історією, що він бажає сам керувати своїм життям і що він готов боронити своє право на вільне життя у своїй власній, самостійній державі перед імперіялістичними зазіханнями кожного ворога і за кожних умов».

Акт відновлення Української державності 30 червня 1941р. - ланка в безпреривному ланцюгу в боротьбі за Суверенну Українську державу - такий основний зміст книжкової виставки рекомендуємо для читачів ЦРБ з нагоди цієї визначної події.

Ці книги містять короткий зміст актуальних досліджень історії Другої світової війни «Україна і Український народ у Другій світовій війні», виданого Українським інститутом Національної пам’яті Київським видавництвом імені Олени Теліги.

Віче пам’яті біля пам’ятника Ярослава Стецька

З нагоди проголошення Акту відновлення Української державності в м. Стрий відбулося віче пам’яті біля пам’ятника Ярослава Стецька.

Бібліотекарю на замітку: "113 років від дня народження Романа Шухевича"

30 червня 2020 р. виповнилось 113 років від дня народження Романа Шухевича політичного та військового діяча, Генерал-хорунжого, Головнокомандувача УПА, Голови  Секретаріату  Української  Головної Визвольної ради (УГВР)  (1943-1950), борця за незалежність України у XX сторіччі. Романові Шухевичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Посмертно іменований пластовою старшиною найвищим почесним ступенем гетьманського скоба (1950).

Петро Дужий, ідеолог ОУН, писав про Шухевича: «Боротьба за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича — людини виняткового гарту.  Роман Шухевич поєднував у собі риси військовика високого рангу і політика, причому його політичні та провід­ницькі якості особливо виділялися і були найголовнішими рисами цієї великої особистости».

Своє історичне призначення на вищих посадах в українському визвольно-революційному русі доби Другої світової війни Роман Шухевич бачив у тому, щоб сконсолідувати сили ОУН, розхитані нацистськими репресіями, усунути розбіжності та кризу в Проводі ОУН, яка виникла на початку 1943 p., підтримати ініціативу Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ щодо створення Української Повстанської Армії та перетворити її в інструмент боротьби за Українську самостійну соборну державу. Шухевич, усвідомлюючи необхідність демократизації деяких організаційних та ідеологічних засад діяльності ОУН, зорієнтував Організацію на створення всеукраїнського політичного представництва у формі УГВР. Завдяки цьому український визвольно-революційний рух, спочатку репрезентований лише ОУН, набув з літа 1944 р. загальноукраїнського значення, позбавився монопартійних впливів і почав просуватись на схід.

Пишучи про Р. Шухевича, кожен так чи інакше торкається основних етапів історії революції середини ХХ ст., адже постать Р. Шухевича невіддільна від її історії. Щоб краще зрозуміти  Романа Шухевича пропонуємо прочитити кілька його висловлень,його переконань.

1. Мудрого – не одурити, чесного – не купити, мужнього – не зламати

2. Ми, усі – вояки УПА і всі підпільники зокрема, і я – свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але, запевняю вас, – ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Це наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити.

3. Ми боремось не тому, що ненавидимо тих, хто знаходиться перед нами, а тому, що любимо тих, хто у нас за спиною!

4. Гарантією справжньої демократичності майбутнього ладу в українській державі є, в першу чергу, широко народний характер українського руху, його безприкладна ідейність. Український визвольно-ідейний рух зродився з надр українського народу, діяв в ім'я інтересів українського народу. Воля і щастя українського народу – його найбільша мета.

5. Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.

Чого таки прагнув добитися Роман Шухевич в українському націоналістичному русі?

Роман Шухевич, як і багато українських хлопців і дівчат, мріяв про створення Незалежної України. В багатьох сферах він утверджував українське та українство. Його ім’я золотими літерами вписано до пантеону української слави. “Шух”, “Дзвін”, “Щука”, “Степан”, “Туча”, “Чернець”, “Ратник”, “Роман Лозовський”, “Тур”, “Тарас Чупринка” – це далеко не всі псевда, під якими Роман Шухевич виступав в структурах українського визвольного руху 1920–1950-х рр. Він проявив себе як громадський, культурний, військовий та політичний діяч. Насамперед як Головний Командир Української Повстанської Армії, генерал-хорунжий (з 1946 р.), член Українського Державного Правління (1941 р.), Голова Бюро Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН) у 1943–1950 рр., Голова Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради (УГВР) у 1944–1950 рр., Генеральний Секретар військових справ (1944–1950 рр.) За свої звитяги відзначений найвищими нагородами УПА – Золотим Хрестом Бойової Заслуги І класу та Золотим і Бронзовим Хрестами Заслуги, посмертно іменований Гетьманським пластуном-скобом. 

Роман Шухевич є взірцем виконання одного із головних обов’язків кожного пластуна: “Бути вірним Богові та Україні!” та однієї із десяти заповідей українського націоналіста: “Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за Неї”.

Після Другої світової війни, Роман Шухевич, маючи можливість виїхати за кордон, вибрав шлях збройної боротьби. Його життєвий шлях став яскравим прикладом для наслідування наступним поколінням українців в Україні, на еміграції та особливо сьогодні у час російсько-української війни, де ми у нелегкій боротьбі захищаємо Незалежність.