ПОЕТИЧНИЙ МАРАФОН «І БІЛЬ, І ПАМ’ЯТЬ, І ТРИВОГА» /до 34-ої річниці трагедії на Чорнобильській АЕС/

Традиційно в останні квітневі дні Україна та світ згадують жертв однієї з найбільших трагедій світового масштабу, спричиненої вибухом четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року.
    Тридцять чотири роки тому біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Вона розчинилась у людях. Тож вшануймо пам’ять тих, які своєю жертовністю боролися з радіаційним полум’ям, які віддали своє життя за нас ніби промовляючи «…велика зоря спалахнула з неба, палаючи, як смолоскип. А ймення зорі тій Полин».
    Бібліотечні працівники Стрийської РЦБС спільно зі своїми  користувачами взяли участь у поетичному марафоні і провели онлайн-читання, мультимедійні презентації, віртуальні мандрівки та запалили лампадки тим, які пішли у вічність.

Центральна районна бібліотека

Бібліотека с. Нижня Лукавиця

Бібліотека с. П'ятничани

Бібліотека с. Фалиш

Бібліотека с. Нежухів

Бібліотека с. Завадів

Бібліотека с. Стрілків

Бібліотека с. Довге

Бібліотека с. Угільня

Бібліотека с. Кавсько

Великодні майстер-класи

Рівно рік тому працівники районної центральної бібліотеки  проводили в читальній залі майстер-клас по виготовленню Великоднього баранчика з масла, яка вміло нас навчала Леся Ярич, зав.бібліотекою с.Загірне. А сьогодні, незважаючи на карантин, Великодній дух наповнює наші домівки, витає у наших душах та серцях, віртуально, на відстані, але все ж таки ми разом. Разом для того, щоб сьогодні знову зробити Великодніх баранчиків та освятити їх.  Щиро дякуємо п.Лесі за її талант та вміння навчати. Бажаємо їй нових творчих ідей та міцного здоров’я.

Великодні майстер-класи проводились також в бібліотеках району.

Читачі бібліотеки с. Зарічне взяли участь у майстер-класі «Писанка своїми руками», адже Писанка – один з основних елементів обрядової традиції Великодня.

Читачі бібліотеки с. Йосиповичі долучились до майстер-класу «Великодній кошик». Вони складали свої кошики, які освячували у церкві на Великдень.

Вітаємо з ювілеєм!

14 квітня святкує свій 75-річний ювілей сучасний український письменник-фантаст Сергій Дяченко, автор багатьох сценаріїв художніх і документальних фільмів, лауреат міжнародних премій в області кіно, лауреат Державної премії України.

У співавторстві зі своєю дружиною Мариною Дяченко творить особливу планету в сучасному всесвіті фантастики та фентезі. Проза Дяченків – яскрава та емоційна, її особливими рисами є психологічна достовірність, майстерність деталей, складні, підчас морально-етичні питання та проблеми.

Вони дуже люблять експериментувати, тому кожна їх нова книга – це пастка для читача, потрапивши в яку він просто не може не відчувати емоційного співчуття героям. Кількість нагород та премій найпрестижніших конкурсів, які отримав письменницький дует, незліченна. Марину та Сергія визнано найкращими фантастами Європи та авторами кращого фантастичного роману початку ХХІ століття.

Після карантину, ми запрошуємо завітати до нашої книгозбірні та поринути у світ фантастики та фентезі, прочитати романи подружжя Дяченків.

БІБЛІОТЕКАРЮ НА ЗАМІТКУ «2020 рік – рік Івана Липи, Юрія Липи, Наталії Липи-Захарясевич»

«Порятунок може прийти тільки із середини, від самих себе, в мобілізації всіх сил, насамперед, духовних, щоб вижити і перемогти. Для цього треба, вважав він, пізнати самих себе, своє «Я», своє минуле, глибини духовності, щоб випростатися і скинути комплекс меншовартості» 

Юрій Липа

До року Івана Липи, Юрія Липи, Наталії Липи-Захарясевич. На прикладі життєпису визначних особистостей – Родини Липи  розкрито події в Україні кінця ХІХ - першої половини ХХ століття, їх літературна, епістолярна спадщина.

Іван Липа –  народився  24 лютого 1865 р. в убогій міщанській сім`ї нащадків старовинного козацького роду у м. Керчі. Мати Івана Левовича, Ганна з роду Житецьких, сподвижників гетьмана Івана Мазепи. Море, скіфські могили й степ колисали хлопчину, а родинні шляхетні основи врятували від життєвого бруду. Початкову освіту Івась одержав при грецькій церкві, де здобув глибокі знання з сучасної грецької мови. Потім (1880-1888) було навчання у місцевій гімназії, а також праця репетитора.

Далі – на медичному факультеті Харківського університету. Обставини тих літ нам легко уявити: більшість українців закобзарила у душі плач та зневіру й пожала неволю; частина молоді вважалася українофілами. Вони читали українські книги, відзначали народні свята, щиросердно любили свій народ, а мовою їхнього думання була російська і працювали вони для чужого народу.

Тоді й утворилося Братство Тарасівців – перша українська не просвітницька, а таємна політична організація наддніпрянців. Із чого вони виходили? Із програми, складеної Іваном Липою. Через два роки Братство було розгромлене. Іван Липа тринадцять місяців карався за ґратами (за статтею «отторжение Малороссии от Великой России»). Пізніше він зазначить: «Я скінчив середню й вищу школу, але найвищу освіту дістав у тюрмі». Бунтівника було відраховано з університету, тому довелося одержувати диплом у Казані.

А затим була праця земського лікаря в степах України. З 1902 року упродовж 16 літ Іван Липа працював лікарем в Одесі. Тоді ж він познайомився з О. Кобилянською, яка в захваті писала: «Чоловік яко лікар тверезий, щирий, одвертий, щоправда – файний чоловік». У цьому місті він одружився з медсестрою Марією Булдовською, із священицької родини з Полтавщини. Після трагічної смерті останньої став жити з Марією Шепель-Шепеленко, яка походила із старовинного українського роду. З цього приводу Леся Українка писала Ользі Кобилянській: «Розказували в Одесі, що доктор Липа оженився і що тепер його мало хто бачить». Він побудував у селі Дальник (нині – село Великий Дальник у Біляївському районі) велику лікарню на кілька будинків, трьохдесятинний сад із басейном і квітами, городом і курганом для огляду. Ця лікарня збереглася і працює сьогодні. Іван Львович не відмовляв жодному хворому у безкоштовному обслуговуванні. А на дозвіллі писав поезії, казки, оповідання, психологічні новели, склав 13 «космічних» притч. Щоденно протягом 33 років Іван Липа писав казку буття.

У 1913 році Іван Липа друкує повість «Острови Самотності», присвячений дружині Марії, який високо оцінили критики. Йому вдалося здійснити свою мрію — заснувати видавництво «Народний стяг» — єдине на той час українське видавництво в Одесі. Саме в цьому видавництві побачили світ такі твори, як «Табори полонених українців» Олександра Скоропис-Йолтуховського, «Приказки про москалів і німців» Степана Руданського, «Контрасти» та «Малюнок життя» Ілька Гаврилюка, серія «Казок про волю» Івана Липи.

У цьому видавництві надрукував свої брошури також Юрій Липа: «Союз визволення України» (історія і діяльність)», «Гетьман Іван Мазепа», «Носіть свої відзнаки», «Королівство Київське по проекту Бісмарка».  

Онлайн майстер-клас від Марії Когут, учасниці гуртка «Моє захоплення» бібліотека с. Йосиповичі

Тоненьким прутиком

З вербовим котиком

Себе вітаємо

Легеньким дотиком…

Радісну вістку

Собі говоримо,

Що день великий

Не поза горами,

Що вже за тиждень

Буде Великдень!

Під час карантину бібліотека с. Йосиповичі тісно пов'язана із своїми читачами, які вже заскучили за бібліотекою. Адже напередодні Вербної неділі у бібліотеці завжди було гамірно. Читачі і учасники гуртка «Моє захоплення» в цей час завжди весело проводили свій вільний час у бібліотеці, захоплювалися творчістю на майстер-класах. 11 квітня провела майстер-клас чудова дівчинка Марія Когут, яка є гарним читачем бібліотеки і учасником гуртка. Не зважаючи на карантин вона вдома продовжує займатися творчістю.

Письменниця і поетка Катерина Калитко

Катерина Калитко – без перебільшення, одне з найскравіших імен в сучасній українській літературі. Причому проявляється вона одночасно і в прозі, і в поезії, і в перекладацькій діяльності.

Катерина Калитко – письменниця і перекладачка, яка народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Києво-Могилянську академію. Журналістка за фахом. Авторка шести книжок поезії та двох книг короткої прози. Лауреатка премій «Книга року BBC» та Джозефа Конрада-Коженьовського в 2017 році, лауреатка міжнародної премії Vilenica Crystal в 2016 році.

9 порад у Всвесвітній День здоров’я від нас!!!

Хворобам – НІ!

Здоров’ю – ТАК!

Ми за здоровий

Спосіб життя

Сучасний світ відкриває перед нами великі можливості, ми поспішаємо жити не замислюючись над тим, що іноді потрібно зупинитися, потурбуватися про себе, про своє життя, лише здорова людина відчуває себе повноцінною особистістю, і лише здорова людина приносить користь суспільству.

Здоров'я - одна з основних умов щастя людини. Отож бережіть себе і свій організм, радійте життю, набувайте хороших звичок, привчайте себе до активного і здорового способу життя, будьте розумними і мудрими, впевнено крокуйте до «Країни Міцного Здоров'я» і пам'ятайте, що Ваше здоров'я - у Ваших руках!!!

Ну і звісно, не забувайте про принципи, які лежать в основі здорового способу життя:

- раціональне харчування;

- оптимальний руховий режим;

- загартування організму;

- особиста гігієна;

- відсутність шкідливих звичок;

- позитивні емоції;

- інтелектуальний розвиток;

- моральний і духовний розвиток;

- формування розвиток вольових якостей.