Духовний хронограф "Мудрість Блаженнішого Любомира Гузара"

     

    У бібліотеці с. Загірне проведено духовний хронограф "Мудрість Блаженнішого Любомира Гузара". 10 цікавих фактів про життя Людини із янголом на плечі-Любомира Гузара розповіли бібліотекар Леся Ярич та директор Народного дому Ольга Яцура, а також учасники заходу Д.Шевцова, Х.Гнатів, С.Пак, І.Ярич.

Духовна студія "Життя з Богом у мирі та злагоді" с. Любинці

   Бібліотекар Марина Худьо та директор Народного дому с. Любинці Алла Яворська проводять велику роботу з духовного виховання. Останнє заняття «Життя з Богом у мирі і злагоді» вони присвятили Блаженної пам’яті будівничого української церкви Любомиру Гузару. На заході були читачі-учні 7-8 класів разом зі своїми викладачами Л. Когут, В. Головатим та О. Шкикавою. Вони мали можливість прослухати його науку про виховання дітей в сім’ї. Кожний із присутніх поділився частинками духовного життя своєї родини і особливо про спільну вечірню молитву. 

   На завершення бібліотекар запропонувала учасникам вибрані тези з родинного виховання для обговорення в сім’ї та презентувала книжкову виставку «Любомир Гузар – будівничий української церкви».

Новітні Герої України - мої односепьчани

Пам’ять про Небесну Сотню, про Героїв АТО, про Героя односельчанина кіборга Андрія Грицана закликала читачів до місцевої церкви, де спільно помолились на панахиді. Дальше ходою відправились на кладовище, до пам’ятника Героєві, в молитві і скорботі схилили голови перед пам’ятником цього славного Сина Великих Дідушич. Бібліотекар та директор Народного дому запросили всіх присутніх в читальну залу, де біля фотосвітлин про родину Андрія Грицана продовжили розмову про геройський чин Новітніх Героїв України.

Пам'яті Героїв Революції Гідності

      Непоборний дух свободи, той дух, що Шевченко прагнув пробудити, роздерти завісу байдужих оглухлих виринув на Головному Майдані Києва, на всіх Майданах Революції Гідності. Люди йшли, щоб перемогти, але перемога стала надто дорогоцінною, більш сотні наших співгромадян загинули, щоб ми жили у вільній європейській країні. 

     І сьогодні, уже в котрий раз, ми говоримо про героїв Майдану, ми леліємо їх імена, вдивляючись в їхні обличчя і розуміємо, що маємо цей незламний дух плекати в собі, ми мусимо продовжити справу Лицарів Майдану – так розпочала заняття з читачами бібліотекар с. Малих Дідушич Марія Гіп, пам’яті священного вогню, частинки вічного… Продовжили годину пам’яті читачі: Іванна Гіп, Марія Мовчан, Олеся Антонів, Діана Сах, Софія Принда, Романа Романюк, Ілона Батайло. Завершилось дійство спільним виконанням пісень та поезії Майдану.

Літературний вернісаж «Українські письменники дітям» у бібліотеці с.Пукеничі

У неділю, 4 березня у  бібліотеці с. Пукеничі спільно з Народним домом відбувся літературний вернісаж «Українські письменники дітям».

Про історію свята розповіла бібліотекар книгозбірні Ірина Берник. Вона зауважила, що Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.

У наші дні в деяких країнах це свято розширило заявлений спектр і називається просто «День письменника» та є приводом для вшанування літературних діячів, які проявили себе. Про українські Літератори про життєвий і творчий шлях, про написані твори та їх шлях від автора до читача, про радість та тривоги письменників, поетів, прозаїків розповіли читачам у бібліотеці. Читачі декламували поезію Т.Шевченка,Л.Українки,І.Франка,Л.Костенко та інші.Їм наскільки сподобалася поезія яку вони декламували , що вони вирішили на закінчення заходу написати спільно декілька рядків поезії.

«Рідна мова – це перлина !

Знає це, вся українська родина,

Бо без неї, ми не сила,

Не держава, не народ!

Дитяча поетеса Н.Забіла - конкурс на краще декламування поезії в бібліотеці с.Горішне

     У 2018 році виповнилося 115 років з дня народження української письменниці, перекладача, драматурга Наталі Забіли.

  Саме з цієї нагоди у бібліотеці с. Горішне було проведено конкурс на краще декламування поезій.

  На творах Наталі Забіли виросло кілька поколінь дітей. Критики характеризували її творчість як материнську пісню, цікаву, барвисту, розумну, клопітку, дбайливу, а в передмові до одного з видань Наталю Забілу названо «однією з найвидатніших українських письменниць, які пишуть для дітей». У її біографії немає місця екзотичним, романтичним чи героїчним подробицям. Можливо, тому що на це просто не було часу. Адже Наталя Забіла повністю присвятила своє життя дитячій літературі. У її творчому доробку близько двохсот книг - вірші, повісті, оповідання, п'єси й драматичні поеми. 

«…Оксамитова осінь Української державності» (подаємо добірку матеріалів для їх використання під час проведення читацьких заходів про Кирила Розумовського):

 З метою підвищення самоосвіти працівників бібліотек, глибшого ознайомлення з історією України в період  Гетьманщини та її знищення російським царатом, відстоювання державності  України, ознайомлення з історичними постатями , їх ролі в державотворчих процесах, розширення знань про Гетьманський період в історії України  пропонуємо  провести  історичні читання, студії, мандрівки, презентацію книг про цей період, зокрема, М. Грушевського, В. Сергійчукка, М. Лазорського, та інших дослідників про період Гетьманства, про останнього Гетьмана Лівобережної України  - Кирила Розумовського.

   -Відновлення Гетьманства;

-- Короткі нотатки про Кирила Розумовського і його брата Олексія;

-Кирило Розумовський- Президент Петербурзької Академії наук;

- Гетьман  Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність.

- Кирило Розумовський –сприяння розвиткові української науки, культури, духовності;

-  Зречення Гетьманства;

- Доля родини Кирила Розумовського.

29(18) березня виповнюється 290 років від дня народження 

Кирила Розумовського- представника козацького роду, українського політичного і державного діяча, останнього Гетьмана Війська Запорізького, Гетьмана  Лівобережної  України, Президента Петербузької  імператорської академії наук.

Після загибелі гетьмана Павла Полуботка українська гетьманська держава переживала досить складний період, ознакою якого став постійний тиск з боку Російської імперії. Були часи, коли козацтво навіть не мало права обирати собі гетьмана, а державою керували то Малоросійська колегія (1724-1727), то Правління гетьманського уряду (1734-1750). Названі органи управління о270 років тому – 5 травня 1747 року – російська імператриця Єлизавета І видала указ «Про буття в Україні гетьмана згідно тамтешніх прав та звичаїв». Указ став до певної міри несподіванкою, адже від 1734 року гетьманів в Україні не було, як не було й серйозних передумов для відновлення гетьманства. В 1750 році гетьманом був обраний 22-річний Кирило Розумовський, але в 1764 році гетьманський уряд так само несподівано скасувала Катерина ІІ. Які таємниці приховує гетьманат Кирила Розумовського?.чолювали неукраїнські представники.

Причини відновлення гетьманства у 1750 р.:

•        прагнення козацької старшини, яка наполегливо просила відновити гетьманство;

•        невдоволення українців економічною та внутрішнєю ситуацією в Гетьманщині;

•        можлива віна з Пруссією;

•        потреба у використанні економічно-стратегічного потенціалу України у війні з Туреччиною.

Імператриця Єлизавета висунула кандидатом на гетьманство молодшого брата свого чоловіка - Кирила Розумовського.

Для аналізу і узагальнення: 

-Кирило все ж був в душі українцем і на новій посаді хотів хоч щось спробувати зробити для своєї землі. Взявшись за справу, він зробив по суті неможливе:

 По-перше, велика частина податків тепер залишалася для потреб України.

По-друге, українські справи стали вирішуватися в іноземній колегії, а не в Сенаті.

 По-третє, реформував козацтво, що стало добре підготовленою військовою сило з єдиною уніформою та сучасною зброєю.

По-четверте, він заборонив робити селян кріпаками.

По-п’яте, завдяки відновленню старшинських рад, він був в курсі про всі справи на українській землі.

Через це у гетьмана почалися серйозні тертя з російською аристократією (не з Єлизаветою, що була покровителькою Розумовського), адже фактично Україна стала політично і економічно віддалятися від імперії.

Отож, для роздумів і висновків про Кирила Розумовського:

- Говорячи про особисті якості гетьмана, можна відзначити, що він був добрим, доступним, прямою людиною, володів почуттям гумору. Незважаючи на розкішне життя і багаті столи, улюбленими його стравами були український борщ і гречана каша. Був одружений і мав одинадцятеро дітей. Кирило Григорович був щедрим меценатом Православної Церкви і культури. В останній період свого життя займався розведенням іспанських овець, вирощуванням шовковиці і шовківництвом, механізував сільськогосподарську працю, будував млини та ін.)

Його гетьманство нащадки назвали «оксамитовою осінню української державності», його особа досі викликає суперечки і дискусії – з одного боку він був відданим імперії, але з іншого – він зробив спробу відродити Гетьманщину в повній її самостійності, незважаючи на абсолютну владу російського монарха.