Літературний вернісаж «Українські письменники дітям» у бібліотеці с.Пукеничі



У неділю, 4 березня у  бібліотеці с. Пукеничі спільно з Народним домом відбувся літературний вернісаж «Українські письменники дітям».
Про історію свята розповіла бібліотекар книгозбірні Ірина Берник. Вона зауважила, що Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.
У наші дні в деяких країнах це свято розширило заявлений спектр і називається просто «День письменника» та є приводом для вшанування літературних діячів, які проявили себе. Про українські Літератори про життєвий і творчий шлях, про написані твори та їх шлях від автора до читача, про радість та тривоги письменників, поетів, прозаїків розповіли читачам у бібліотеці. Читачі декламували поезію Т.Шевченка,Л.Українки,І.Франка,Л.Костенко та інші.Їм наскільки сподобалася поезія яку вони декламували , що вони вирішили на закінчення заходу написати спільно декілька рядків поезії.
«Рідна мова – це перлина !
Знає це, вся українська родина,
Бо без неї, ми не сила,
Не держава, не народ!

Дитяча поетеса Н.Забіла - конкурс на краще декламування поезії в бібліотеці с.Горішне




     У 2018 році виповнилося 115 років з дня народження української письменниці, перекладача, драматурга Наталі Забіли.
  Саме з цієї нагоди у бібліотеці с. Горішне було проведено конкурс на краще декламування поезій.
  На творах Наталі Забіли виросло кілька поколінь дітей. Критики характеризували її творчість як материнську пісню, цікаву, барвисту, розумну, клопітку, дбайливу, а в передмові до одного з видань Наталю Забілу названо «однією з найвидатніших українських письменниць, які пишуть для дітей». У її біографії немає місця екзотичним, романтичним чи героїчним подробицям. Можливо, тому що на це просто не було часу. Адже Наталя Забіла повністю присвятила своє життя дитячій літературі. У її творчому доробку близько двохсот книг - вірші, повісті, оповідання, п'єси й драматичні поеми. 


«…Оксамитова осінь Української державності» (подаємо добірку матеріалів для їх використання під час проведення читацьких заходів про Кирила Розумовського):



 З метою підвищення самоосвіти працівників бібліотек, глибшого ознайомлення з історією України в період  Гетьманщини та її знищення російським царатом, відстоювання державності  України, ознайомлення з історичними постатями , їх ролі в державотворчих процесах, розширення знань про Гетьманський період в історії України  пропонуємо  провести  історичні читання, студії, мандрівки, презентацію книг про цей період, зокрема, М. Грушевського, В. Сергійчукка, М. Лазорського, та інших дослідників про період Гетьманства, про останнього Гетьмана Лівобережної України  - Кирила Розумовського.

   -Відновлення Гетьманства;
-- Короткі нотатки про Кирила Розумовського і його брата Олексія;
-Кирило Розумовський- Президент Петербурзької Академії наук;
- Гетьман  Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність.
- Кирило Розумовський –сприяння розвиткові української науки, культури, духовності;
-  Зречення Гетьманства;
- Доля родини Кирила Розумовського.

29(18) березня виповнюється 290 років від дня народження 
Кирила Розумовського- представника козацького роду, українського політичного і державного діяча, останнього Гетьмана Війська Запорізького, Гетьмана  Лівобережної  України, Президента Петербузької  імператорської академії наук.
Після загибелі гетьмана Павла Полуботка українська гетьманська держава переживала досить складний період, ознакою якого став постійний тиск з боку Російської імперії. Були часи, коли козацтво навіть не мало права обирати собі гетьмана, а державою керували то Малоросійська колегія (1724-1727), то Правління гетьманського уряду (1734-1750). Названі органи управління о270 років тому – 5 травня 1747 року – російська імператриця Єлизавета І видала указ «Про буття в Україні гетьмана згідно тамтешніх прав та звичаїв». Указ став до певної міри несподіванкою, адже від 1734 року гетьманів в Україні не було, як не було й серйозних передумов для відновлення гетьманства. В 1750 році гетьманом був обраний 22-річний Кирило Розумовський, але в 1764 році гетьманський уряд так само несподівано скасувала Катерина ІІ. Які таємниці приховує гетьманат Кирила Розумовського?.чолювали неукраїнські представники.

Причини відновлення гетьманства у 1750 р.:
        прагнення козацької старшини, яка наполегливо просила відновити гетьманство;
        невдоволення українців економічною та внутрішнєю ситуацією в Гетьманщині;
        можлива віна з Пруссією;
        потреба у використанні економічно-стратегічного потенціалу України у війні з Туреччиною.
Імператриця Єлизавета висунула кандидатом на гетьманство молодшого брата свого чоловіка - Кирила Розумовського.

Для аналізу і узагальнення: 
-Кирило все ж був в душі українцем і на новій посаді хотів хоч щось спробувати зробити для своєї землі. Взявшись за справу, він зробив по суті неможливе:
 По-перше, велика частина податків тепер залишалася для потреб України.
По-друге, українські справи стали вирішуватися в іноземній колегії, а не в Сенаті.
 По-третє, реформував козацтво, що стало добре підготовленою військовою сило з єдиною уніформою та сучасною зброєю.
По-четверте, він заборонив робити селян кріпаками.
По-п’яте, завдяки відновленню старшинських рад, він був в курсі про всі справи на українській землі.
Через це у гетьмана почалися серйозні тертя з російською аристократією (не з Єлизаветою, що була покровителькою Розумовського), адже фактично Україна стала політично і економічно віддалятися від імперії.

Отож, для роздумів і висновків про Кирила Розумовського:

- Говорячи про особисті якості гетьмана, можна відзначити, що він був добрим, доступним, прямою людиною, володів почуттям гумору. Незважаючи на розкішне життя і багаті столи, улюбленими його стравами були український борщ і гречана каша. Був одружений і мав одинадцятеро дітей. Кирило Григорович був щедрим меценатом Православної Церкви і культури. В останній період свого життя займався розведенням іспанських овець, вирощуванням шовковиці і шовківництвом, механізував сільськогосподарську працю, будував млини та ін.)
Його гетьманство нащадки назвали «оксамитовою осінню української державності», його особа досі викликає суперечки і дискусії – з одного боку він був відданим імперії, але з іншого – він зробив спробу відродити Гетьманщину в повній її самостійності, незважаючи на абсолютну владу російського монарха.

Вечір – розповідь «Пісня буде поміж нас» в бібліотеці с.Загірне



  
Кожен народ, кожна нація  має своїх митців, якими пишається. До таких і відноситься Володимир Івасюк та Квітка Цісик. Саме цим видатним постатям працівники культури с.Загірне Леся Ярич та Ольга Яцура присвятили вечір – розповідь «Пісня буде поміж нас», який підготували і провели в бібліотеці.







Літературний вернісаж "Українське слово проситься до тебе" в с.Луги




4 березня в Народному домі с. Луги спільно з бібліотекою відбувся літературний вернісаж "Українське слово проситься до тебе".
Читачі зачитали  вірші письменників Стрийщини: Віктора Романюка "Ластівки", "Віра", Климентія Михайлюка "Прости, нас Господи...", "Краса", Лесі Павлів "О рідне слово", "Заробітки", Теодори Савчинської - Латик "При матері", а також Лесі Українки, Тараса Шевченка, Наталії Забіли.

Майстер-клас «Руки творять дива, якщо серце сповнене добра» в бібліотеці с.Йосиповичі




Наближається прекрасне весняне жіноче свято. І в цей день хочеться своїм рідним подарувати щось незвичайне. Але найкращий подарунок той, що зроблений своїми руками, він таїть в собі тепло та особливу чарівність. Тож працівники культури с. Йосиповичі зав.бібліотекою Анна Паталай та директор Народного дому Оксана Дякович провели майстер-клас «Руки творять дива, якщо серце сповнене добра» по виготовленню вітальних листівок. Після невеличкого навчання, присутні з великим захопленням взялися за створення вітальних листівок, які подарують усмішку мамі.


Хай пролісок перший дарує вам ніжність,
А сонце весняне дарує тепло.
У березні вітер несе хай надію,
І щастя, і радість, і тільки добро!









Духовні читання «Дорога до Бога» в бібліотеці с.Слобідка

                   
   Історія знає релігійних лідерів, які отримали визнання за свою невтомну місіонерську діяльність. Проте сьогодні, на початку XXI століття, більшість з нас сподівається мати таких духовних провідників, які б заторкнули людину особисто і повели за собою, взявши за руку.
Патріарх Любомир Гузар був однією з тих унікальних особистостей. В ці дні ми відзначаємо 85-ту річницю від дня народження Блаженішого.


З цієї нагоди в бібліотеці с. Слобідка пройшли духовні читання : «Дорога до Бога», де усі присутні мали змогу послухати про життя Любомира Гузара і оглянути книжкову виставку : «Любомир Гузар –будівничий української держави», яку презентувала Галина Новацька, завідувач бібліотеки