Дитяча поетеса Н.Забіла - конкурс на краще декламування поезії в бібліотеці с.Горішне

     У 2018 році виповнилося 115 років з дня народження української письменниці, перекладача, драматурга Наталі Забіли.

  Саме з цієї нагоди у бібліотеці с. Горішне було проведено конкурс на краще декламування поезій.

  На творах Наталі Забіли виросло кілька поколінь дітей. Критики характеризували її творчість як материнську пісню, цікаву, барвисту, розумну, клопітку, дбайливу, а в передмові до одного з видань Наталю Забілу названо «однією з найвидатніших українських письменниць, які пишуть для дітей». У її біографії немає місця екзотичним, романтичним чи героїчним подробицям. Можливо, тому що на це просто не було часу. Адже Наталя Забіла повністю присвятила своє життя дитячій літературі. У її творчому доробку близько двохсот книг - вірші, повісті, оповідання, п'єси й драматичні поеми. 

«…Оксамитова осінь Української державності» (подаємо добірку матеріалів для їх використання під час проведення читацьких заходів про Кирила Розумовського):

 З метою підвищення самоосвіти працівників бібліотек, глибшого ознайомлення з історією України в період  Гетьманщини та її знищення російським царатом, відстоювання державності  України, ознайомлення з історичними постатями , їх ролі в державотворчих процесах, розширення знань про Гетьманський період в історії України  пропонуємо  провести  історичні читання, студії, мандрівки, презентацію книг про цей період, зокрема, М. Грушевського, В. Сергійчукка, М. Лазорського, та інших дослідників про період Гетьманства, про останнього Гетьмана Лівобережної України  - Кирила Розумовського.

   -Відновлення Гетьманства;

-- Короткі нотатки про Кирила Розумовського і його брата Олексія;

-Кирило Розумовський- Президент Петербурзької Академії наук;

- Гетьман  Кирило Розумовський та його реформаторська діяльність.

- Кирило Розумовський –сприяння розвиткові української науки, культури, духовності;

-  Зречення Гетьманства;

- Доля родини Кирила Розумовського.

29(18) березня виповнюється 290 років від дня народження 

Кирила Розумовського- представника козацького роду, українського політичного і державного діяча, останнього Гетьмана Війська Запорізького, Гетьмана  Лівобережної  України, Президента Петербузької  імператорської академії наук.

Після загибелі гетьмана Павла Полуботка українська гетьманська держава переживала досить складний період, ознакою якого став постійний тиск з боку Російської імперії. Були часи, коли козацтво навіть не мало права обирати собі гетьмана, а державою керували то Малоросійська колегія (1724-1727), то Правління гетьманського уряду (1734-1750). Названі органи управління о270 років тому – 5 травня 1747 року – російська імператриця Єлизавета І видала указ «Про буття в Україні гетьмана згідно тамтешніх прав та звичаїв». Указ став до певної міри несподіванкою, адже від 1734 року гетьманів в Україні не було, як не було й серйозних передумов для відновлення гетьманства. В 1750 році гетьманом був обраний 22-річний Кирило Розумовський, але в 1764 році гетьманський уряд так само несподівано скасувала Катерина ІІ. Які таємниці приховує гетьманат Кирила Розумовського?.чолювали неукраїнські представники.

Причини відновлення гетьманства у 1750 р.:

•        прагнення козацької старшини, яка наполегливо просила відновити гетьманство;

•        невдоволення українців економічною та внутрішнєю ситуацією в Гетьманщині;

•        можлива віна з Пруссією;

•        потреба у використанні економічно-стратегічного потенціалу України у війні з Туреччиною.

Імператриця Єлизавета висунула кандидатом на гетьманство молодшого брата свого чоловіка - Кирила Розумовського.

Для аналізу і узагальнення: 

-Кирило все ж був в душі українцем і на новій посаді хотів хоч щось спробувати зробити для своєї землі. Взявшись за справу, він зробив по суті неможливе:

 По-перше, велика частина податків тепер залишалася для потреб України.

По-друге, українські справи стали вирішуватися в іноземній колегії, а не в Сенаті.

 По-третє, реформував козацтво, що стало добре підготовленою військовою сило з єдиною уніформою та сучасною зброєю.

По-четверте, він заборонив робити селян кріпаками.

По-п’яте, завдяки відновленню старшинських рад, він був в курсі про всі справи на українській землі.

Через це у гетьмана почалися серйозні тертя з російською аристократією (не з Єлизаветою, що була покровителькою Розумовського), адже фактично Україна стала політично і економічно віддалятися від імперії.

Отож, для роздумів і висновків про Кирила Розумовського:

- Говорячи про особисті якості гетьмана, можна відзначити, що він був добрим, доступним, прямою людиною, володів почуттям гумору. Незважаючи на розкішне життя і багаті столи, улюбленими його стравами були український борщ і гречана каша. Був одружений і мав одинадцятеро дітей. Кирило Григорович був щедрим меценатом Православної Церкви і культури. В останній період свого життя займався розведенням іспанських овець, вирощуванням шовковиці і шовківництвом, механізував сільськогосподарську працю, будував млини та ін.)

Його гетьманство нащадки назвали «оксамитовою осінню української державності», його особа досі викликає суперечки і дискусії – з одного боку він був відданим імперії, але з іншого – він зробив спробу відродити Гетьманщину в повній її самостійності, незважаючи на абсолютну владу російського монарха.

Вечір – розповідь «Пісня буде поміж нас» в бібліотеці с.Загірне

  

Кожен народ, кожна нація  має своїх митців, якими пишається. До таких і відноситься Володимир Івасюк та Квітка Цісик. Саме цим видатним постатям працівники культури с.Загірне Леся Ярич та Ольга Яцура присвятили вечір – розповідь «Пісня буде поміж нас», який підготували і провели в бібліотеці.

Літературний вернісаж "Українське слово проситься до тебе" в с.Луги

4 березня в Народному домі с. Луги спільно з бібліотекою відбувся літературний вернісаж "Українське слово проситься до тебе".

Читачі зачитали  вірші письменників Стрийщини: Віктора Романюка "Ластівки", "Віра", Климентія Михайлюка "Прости, нас Господи...", "Краса", Лесі Павлів "О рідне слово", "Заробітки", Теодори Савчинської - Латик "При матері", а також Лесі Українки, Тараса Шевченка, Наталії Забіли.

Майстер-клас «Руки творять дива, якщо серце сповнене добра» в бібліотеці с.Йосиповичі

Наближається прекрасне весняне жіноче свято. І в цей день хочеться своїм рідним подарувати щось незвичайне. Але найкращий подарунок той, що зроблений своїми руками, він таїть в собі тепло та особливу чарівність. Тож працівники культури с. Йосиповичі зав.бібліотекою Анна Паталай та директор Народного дому Оксана Дякович провели майстер-клас «Руки творять дива, якщо серце сповнене добра» по виготовленню вітальних листівок. Після невеличкого навчання, присутні з великим захопленням взялися за створення вітальних листівок, які подарують усмішку мамі.

Хай пролісок перший дарує вам ніжність,

А сонце весняне дарує тепло.

У березні вітер несе хай надію,

І щастя, і радість, і тільки добро!

Духовні читання «Дорога до Бога» в бібліотеці с.Слобідка

                   

   Історія знає релігійних лідерів, які отримали визнання за свою невтомну місіонерську діяльність. Проте сьогодні, на початку XXI століття, більшість з нас сподівається мати таких духовних провідників, які б заторкнули людину особисто і повели за собою, взявши за руку.

Патріарх Любомир Гузар був однією з тих унікальних особистостей. В ці дні ми відзначаємо 85-ту річницю від дня народження Блаженішого.

З цієї нагоди в бібліотеці с. Слобідка пройшли духовні читання : «Дорога до Бога», де усі присутні мали змогу послухати про життя Любомира Гузара і оглянути книжкову виставку : «Любомир Гузар –будівничий української держави», яку презентувала Галина Новацька, завідувач бібліотеки

Методичні рекомендації "Поетичний вінок Кобзареві"

Поетичний вінок Кобзареві [Текст] : методичні рекомендації до 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка / Стрийська РЦБС; метод. – бібліограф. відділ; укладач Лідія Бур. – Стрий, 2018. – 8  с.

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті засяє веселка

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу – Тараса Шевченка. Скільки років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі. Він народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства й що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.