Проведений арт -
фестиваль відкрив ще одну сторінку у спілкуванні з українською книгою. В ході
фестивалю з новими книжковими виданнями мали можливість знайомитись не тільки
читачі бібліотеки, але й вся громада села Добряни. Біля виставки постійно
працювала завідуюча бібліотекою Лобов Лесів, яка залюбки знайомила батьків з
літературою і запрошувала разом з їхніми діточками доторкнутися серцем і душею
до рідного слова, до української книги. Учасники фестивалю мали можливість
познайомити з чисельними нагородами читачів бібліотеки рідного села.
ПИШЕМО ДИКТАНТ В ЦРБ
Сьогоднішній день у читальній залі ЦРБ був
особливий. З нагоди Дня слов’янської писемності і культури ми, спеціалісти ЦРБ та РДБ, відділу культури,
РНД та присутні читачі писали диктант. Таким чином ми хотіли перевірити свої знання і пригадати шкільні
роки. Вчителем української мови на
нашому уроці була Олена Петрівна Іванів НВК Дулібської школи. У вступній бесіді
вона розповіла про значимість просвітництва Святих Кирила та Мефодія,покровителів Європи,
які створили першу кирилицю, що лягла в основу розвитку словянської
писемності,а також і нашого алфавіту. Вчитель підібрала текст диктанту(за Б.
Антоненком - Давидовичем) «Рідна мова».
В залі запанувала тиша, всі старанно
писали,вслухались у голос вчителя, як колись у школі. Після взаємної перевірки
спокійно видохнули: із завданням справились добре.
Оскільки читальна зала була
заповнена, то і цим скористались працівники бібліотеки і презентували нові
книги сучасних авторів, які нещодавно отримали.
Бібліотека с. Угерська-година спілкування : «Вишивала мама вишиванку».
Бібліотекар с. Угерська Любов Каваців спільно з читачами провела пошукову роботу про вишивальниць с. Угерська та їхніх родин. Кожен учасник приніс рушники, вишиванки, які є в родині пам’ятні і цінні. Бібліотекар презентувала для читачів тематичну виставку: «Цілую мовчки той рушник, що мама вишивала» із колекції Угерських вишивок.
Читачі розповідали про свій рушник, підготовлені
вірші, оповідання, кожний характеризував літературу, якою користувався,
готуючись до години спілкування.
На завершення на імпровізованій сцені учасники хизувались у вишиванках і
приспівували: «Так, щоб моя Україна вся
коло серця була».
«Леліймо безцінний дар Шевченкового слова» - відзначення в с. Лисятичах 156-річниці перепоховання Шевченка в Україні.
1993 рік
додав ще один безцінний оберіг славному селу Лисятичі. На сторожі національного
духу постав пам’ятник Великому
Кобзареві. Освячення пам’ятника проведено у присутності Патріарха і Кардинала Блаженнійшого Владики Мирослава Івана Любачівського
та священнослужителів. На велелюдне Лисятицьке віче приїхали також визначні особистості, зокрема,
В’ячеслав Чорновіл - Голова обласної Ради, когорта депутатів першого
демократичного
скликання, письменники, журналісти, диригенти хорів та оркестрів.
З цього
часу Шевченкове слово лунає не тільки в стінах школи, бібліотеки, Народного
Дому, але воно розливається по всій окрузі мальовничого села. Так було і 22 травня цього року.
Громада села прийшла на поклін, на пораду до свого Батька, до Рідного
Шевченка. Учасники читацьких любительських об’єднань, переможці
конкурсів, співочі гурти дарували Кобзареві свій талант, свою шану, свою любов
. Підготували, леліяли
в душах і серцях юних обдарувань Шевченкове слово бібліотекар та працівники Народного дому,
викладачі місцевих шкіл, загально-освітньої та мистецької.
Після
виконання «Заповіту», покладання квітів
всі охочі продовжили свято в читальній
залі сільської бібліотеки, де їх чекали юні краєзнавці із
презентацією «Пам’ятники Тарасові Шевченку на Стрийщині».
Єднання величі духу Тараса Шевченка і борців за волю України /заходи проведені в с.Любинці/
Працівники культури с.Любинці завідуюча бібліотекою Марина Худьо та директор Народного Дому Алла Яворська спільно з громадою села зібрались пошанувати Героїв України з нагоди Свята Героїв, а також вшанувати пам'ять перепоховання праху Т.Г.Шевченка на Чернечій горі. З вступним словом виступив голова КУНу Я.Клепуц та ініціатор побудови пам'ятника Т.Г.Шевченка в селі Любинці В.Головатий. Цей визначний день вшанували діти і дорослі, які читали вірші та виконували пісні.
«Я ВДЯЧНИЙ БОГОВІ ЗА МАМУ» /родинне свято до Дня Матері в с.Любинці/


Бібліотекар Марина Володимирівна є не тільки чудовим знавцем своєї професії, а ще й музикантом. Взявши в руки баян, вона акомпонувала дітям і на завершення прозвучала пісня "Рідна мати моя". Цю пісню проспівали всі - і дорослі і маленькі учасники. Навіть проливна злива не завадила отримати хороший позитивний настрій.
Опен-ейрі «Кличне Тарасове слово» в ЦРБ
Україна.. «В одному
вже тільки слові для нашого вуха, і навіть для вух чужинців бринить ціла музика
смутку і жалю… Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять
волю і найменше її мають, країна гарячої любові до народу і чорної зради,
тривалої, одвічної героїчної боротьби за волю…».
Саме тут на нашій Україні народився
геніальний поет, Пророк, гідний син свого народу з
душею вселюдського милосердя…І все це - він Тарас Шевченко.
Він,
як зоря для України.
Візьміть
його вогню, хоч крихітку візміть,
І
цим вогнем виходьте із руїни.
Підписатися на:
Дописи (Atom)