Бібліотека с. Угерська-година спілкування : «Вишивала мама вишиванку».

         Бібліотекар с. Угерська Любов Каваців  спільно з читачами провела пошукову роботу про вишивальниць с. Угерська та їхніх родин. Кожен учасник приніс рушники, вишиванки, які є в родині пам’ятні і цінні. Бібліотекар презентувала  для читачів тематичну  виставку: «Цілую мовчки той рушник, що мама вишивала» із колекції  Угерських вишивок.

 Читачі  розповідали про свій рушник, підготовлені вірші, оповідання, кожний характеризував літературу, якою користувався, готуючись до години спілкування.

На  завершення  на імпровізованій сцені  учасники хизувались у вишиванках і приспівували: «Так, щоб моя Україна  вся коло серця була».

«Леліймо безцінний дар Шевченкового слова» - відзначення в с. Лисятичах 156-річниці перепоховання Шевченка в Україні.

         1993 рік додав ще один безцінний оберіг славному селу Лисятичі. На сторожі національного духу  постав пам’ятник Великому Кобзареві. Освячення пам’ятника проведено у присутності Патріарха і Кардинала Блаженнійшого Владики Мирослава Івана Любачівського та священнослужителів. На велелюдне Лисятицьке віче приїхали  також визначні особистості, зокрема, В’ячеслав Чорновіл - Голова обласної Ради, когорта депутатів першого демократичного

скликання, письменники, журналісти, диригенти хорів та оркестрів.

         З цього часу Шевченкове слово лунає не тільки в стінах школи, бібліотеки, Народного Дому, але воно розливається по всій окрузі мальовничого села.  Так було і 22 травня  цього року.  Громада села прийшла на поклін, на пораду до свого Батька, до Рідного Шевченка. Учасники читацьких любительських об’єднань,  переможці конкурсів,  співочі гурти дарували  Кобзареві свій талант, свою шану, свою любов .  Підготували, леліяли в душах і серцях юних обдарувань Шевченкове слово  бібліотекар та працівники Народного дому, викладачі місцевих шкіл, загально-освітньої та мистецької.

          Після виконання  «Заповіту», покладання квітів всі охочі  продовжили свято в читальній залі сільської бібліотеки, де їх чекали юні краєзнавці  із  презентацією «Пам’ятники Тарасові Шевченку на Стрийщині».

Єднання величі духу Тараса Шевченка і борців за волю України /заходи проведені в с.Любинці/

    Працівники культури  с.Любинці завідуюча бібліотекою Марина Худьо та директор Народного Дому Алла Яворська  спільно з громадою села  зібрались пошанувати Героїв України з нагоди Свята Героїв, а також вшанувати пам'ять   перепоховання праху  Т.Г.Шевченка на Чернечій горі. З вступним словом виступив голова КУНу Я.Клепуц та ініціатор побудови пам'ятника Т.Г.Шевченка в селі Любинці В.Головатий. Цей визначний день вшанували діти і дорослі, які читали вірші та виконували пісні.

 

 

«Я ВДЯЧНИЙ БОГОВІ ЗА МАМУ» /родинне свято до Дня Матері в с.Любинці/

У неділю, 21 травня зав.філіалом Марина Худьо та директор Народного дому Алла Яворська с.Любинці провели Свято Родини.Своїх мам, бабусь та дідусів прийшли привітати у бібліотеку їхні діти і внуки. Юні читці подарували для своїх матерів вірші, пісні, коломийки і дотепні жарти.
Бібліотекар Марина Володимирівна є не тільки чудовим знавцем своєї професії, а ще й музикантом. Взявши в руки баян, вона акомпонувала дітям і на завершення прозвучала пісня "Рідна мати моя". Цю пісню проспівали всі - і дорослі і маленькі учасники. Навіть проливна злива не завадила отримати хороший позитивний настрій.

Опен-ейрі «Кличне Тарасове слово» в ЦРБ

      Україна.. «В одному вже тільки слові для нашого вуха, і навіть для вух чужинців бринить ціла музика смутку і жалю… Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше її мають, країна гарячої любові до народу і чорної зради, тривалої, одвічної героїчної боротьби за волю…».  

       Саме тут на нашій Україні народився геніальний поет, Пророк, гідний син свого народу з душею вселюдського милосердя…І все це - він Тарас Шевченко.

З нагоди відзначення 156-ої річниці перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі працівники районної бібліотеки провели опен-ейрі «Кличне Тарасове слово» біля пам’ятника Будителям спільно з товариством «Просвіта» та своїми читачами. Учасники заходу  декламували поетичні твори «Кобзаря», вірші Лесі Сидорович та місцевих поетів Надії Гнатів і Романа Кулешника.

Шевченко – наш.  Він для усіх століть,

Він, як зоря для України.

Візьміть його вогню, хоч крихітку візміть,

І цим вогнем виходьте із руїни.

ДЕНЬ ЄВРОПИ В СТРИЙСЬКІЙ ЦРБ

        

         У центральній районній бібліотеці проведено інформаційний калейдоскоп «Україна на шляху до Європи» Директор РЦБС Галина Цуцуп розповіла присутнім про традицію щорічного відзначення Дня Європи  згідно Указу Президента України 2003 року.

        До цієї події у книгозбірні здійснено огляд газетно-журнальних публікацій,  книг, розміщених на книжковій виставці «Європейський Союз: історія та сучасність».

        Продовженням заходу став відкритий мікрофон, організований бібліотекарями для тих, хто цікавиться європейською інтеграцією, теперішніми реаліями  безвізового режиму.

        Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а й за духом, історією, спільними цінностями, адже українці є невід’ємною частиною європейської цивілізації.

«Повернутись, щоб жити у серцях людей» заходи до Дня перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі проведені в с.Братківці.

          День 22 травня  зав.бібліотекою с.Братківці Оксана Пастернак разом з читачами  бібліотеки с. Братківці  присвячують пам’яті Тараса  Шевченка, поверненню його  праху в   рідну  Україну. Він не хотів щоб чужі  попи присипали йому чужим піском його очі. Тарас Шевченко  писав «…холоне серце, як згадаю, що не Україні поховають…» і заповів поховати його в його вимріяній вистражданій  Україні.

         Бібліотекар провела з читачами заочну мандрівку за домовиною Великого сина України із Петербурга від Смоленського кладовища де в чужу землю, далеко над Невою де його поховали, до Києва в церкву Різдва Христового на Подолі, а відтак до Успенського собору в Каневі  і на Чернечу гору, яку стали називати Тарасовою,  де його прах знайшов вічний спочинок.

         Продовжили дійство біля стели «Кобзар». Юнь прийшла поклонитися Тарасу, принести його «Заповіт»,  вишитий  з любов’ю в кожній оселі  Братківчан, подарувати йому пісні на його безсмертну поезію.

         Далеко понеслись мелодії  записаних пісень «Реве та стогне Дніпр широкий», «Садок вишневий коло хати». На завершення «зведений» імпровізований хор  дружно  виконав «Заповіт» і  вишикувався на флешмоб з вишитого тексту «ЗАПОВІТУ» - «Уклін тобі,Тарасе».