2015
рік був багатий ювілейними датами, а особливо ювілеями духовних подвижників
українського народу, зокрема і Стрийщини.
Нещодавно в бібліотеці с. Лисятичі
урочисто відзначили 150-річчя Митрополита Андрея Шептицького, а 6 грудня в
приміщенні місцевої школи мистецтв вшанували 150 річницю від дня народження
Олекси Бобикевича, греко-католицького священника, громадського діяча,
письменника, співорганізатора Народного дому в Стрию та багато інших
організаторських здібностей, які за короткий вік життя зумів зреалізувати
Олекса Бобикевич (8 грудня 1902 року помер у 37 річному віці).
З цієї нагоди спільними зусиллями
сільського бібліотекаря Галини Слобідник, сільського голови Зеновія Блискуна,
диригента церковного хору Наталії Курилишин, працівниками Народного дому
провели урочисту академію вшанування родини Бобикевичів. Поштовхом проведення
свята була інформація із книжки, яку упорядкували і видали подружжя Надії та
Ізидора Гнатівих «Спомини з моїх років» - Осипи Бобикевич-Нижанківської. На
жаль старожили Лисятич не пам’ятають цієї події, та Осипа Бобикевич у своїй
книзі висвітлює чітко: «Народилась 29 листопада 1869 року в Лисятичах під
Стриєм, де мій батько був сотрудником місцевої церкви. Всього-навсього чотири
перші роки прожила Осипа в Лисятичах, та чудовий спомин залишився в
односельців. На це дійство були запрошені визначні люди Стрия і не тільки
великі педагоги, громадські діячі, видавці цієї книжки Надія та Ізидор Гнатіви».
Зав. бібліотекою пані Галина привітала
гостей на Лисятицькій землі.
«О світла правдо вічного життя
О, незбагненна мудросте любові
Прийди у наші зболені серця
І надихай нас у святому слові»
Церковний хор під орудою Н. Курилишин
виконав ряд духовних пісень, учениця місцевої школи Іванна Тижбір розповіла
біографію і про трудову, і про громадську діяльність родини Бобикевич-Нижанківських.
Та, коли почали свою розповідь
сивочоле, поважне подружжя Гнатівих, глядачі в залі із захопленням і в
надзвичайній тиші слухали їхні історичні спогади. Навіть діти, які були на
святі були уважними.
Пані Надія прочитала вірш, який разом
із п. Ізидором написали «Пам’яті Олекси Бобикевича», а п. Ізидор звернувся до
численної громади бути гідним патріотом і захисником своєї землі – України.
Задушевно, по-домашньому, проходила
розмова із цими цікавими людьми, п. Ізидор та Надія подарували на пам'ять
книжки із свого домашнього архіву всім присутнім в залі. На завершення у
виконанні хору прозвучало величне многоліття.
Немає коментарів:
Дописати коментар