Прочитаймо давню й сиву
Свою
долю нещасливу.
Прочитаймо
українці –
Бо
на кожній вам сторінці
Повно
крові, повно болю,
Але
й віри в нашу волю.
Сьогодні, 16 липня на нашому календарі звичайний
буденний день, хоча колись він був святковим, адже саме двадцять пять років тому 16 липня 1990 року
було прийнято Декларацію про державний суверенітет України. Важко переоцінити
значення цього документу для новітньої історії нашої держави.
З вступним словом виступила Юлія
Миколаївна, яка розповіла про політичне життя в Україні на початку 90-х років
коли українська інтелігенція, яка постійно перебувала під репресивним пресом
КДБ, почала організовувати мітинги протесту і демократизації проти
бюрократичної партійної системи, проти колоніальної політики центру, проти
русифікації і нищення національних культурних цінностей. Так народився масовий
громадсько-політичний рух в Україні, який очолили колишні репресовані –
дисиденти Вячеслав Чорновіл, брати Михайло та Богдан Горині, Олесь Шевченко, а
також письменники Дмитро Павличко, Іван Драч, Володимир Яворівський.
У
музичному супроводі прозвучали пісні «На
Україні», «Якби всі люди взяли гітари» у виконні Марічки Пак. Присутні в
залі з захопленням слухали цю молоду поетесу, яка у своєму виступі показала не
тільки майстерність писати, а й виказувати свої почуття, тривоги та гордість за
свою Батьківщину.
На завершення до виступу запрошено
наймолодшого учасника Романа Щурка з піснею «Легенда про сина», батько якого
стоїть на сторожі нашої країни.
Тож дай нам Боже зваженості і мудрості, послідовності
і наполегливості у збереженні і зміцненні нової Незалежної України, за яку віками
боровся український народ, до якої упродовж століть линули думки і помисли.
Немає коментарів:
Дописати коментар