Історична година "Зима-кривава зима,яка нас розбудила"

     Історична година "Зима-кривава зима,яка нас розбудила" проведена бібліотекарем с. Ярушичі Іриною Дяків та вчителями Лотатницької початкової школи. Присутні мали змогу згадати криваві події зими 2014 року, зачитали вірші та вшанували пам'ять загиблих Героїв хвилиною мовчання, а також запалили свічки і вигитовили ангеликів, які є символом миру.Слава Україні-Героям слава!!!!

“ Ми сотнею пішли на небо “. Година пам'яті, яка пройшла в бібліотеці с.Вівня 21 лютого, вкотре нагадала нам про Героїв Небесної Сотні , які віддали своє життя за кращу долю для нас із вами.




Ювілейна персональна виставка краєзнавця Стрийщини Романа Пастуха в центральній районній бібліотеці

«Велика Вітчизна-Вкраїна
Мала - це Уголна моя» (Р. Пастух)
Світлина від Стрийськи Районної Бібліотечної Системи. 20 лютого виповнилось 70 років нашому краянину Роману Пастуху - Члену Національних Спілок письменників і журналістів, краєзнавців України, відомому фольклористу, етнографу, автору понад 30-ти книг і чотирьох тисяч статей. Його літературний доробок - це нерозривна сув’язь багатогранної і розмаїтої творчості.
Світлина від Стрийськи Районної Бібліотечної Системи.
    «Кожна нація має, або прагне мати, свою державу, кожна сім’я - власну оселю. Батьківщина і в широкому і в вузькому значенні слова дається людині Богом, природою при народженні - один раз.
     Якщо людина є повноцінною особою, вона завжди і всюди, незалежно від місця проживання, статі, віку, освіти, інших обставин почувається незримо, але нерозривно прив’язаною до рідної землі. Ця прив’язаність і складає те, що входить у поняття любові до Батьківщини, дорожчої і святішої від якої, разом з любов’ю до рідної матері та рідної мови, мабуть, не існує»- і такою святою ідеєю пронизана вся його творчість - це бажання прислужитися людям у їх прагненні ставати мудрішими, шляхетнішими, справжніми патріотами рідної України.
   Задум працівників ЦРБ – розкрити в персональній виставці багатогранні творчі доробки, мета яких вкласти в душі і дії читачів готовність втілити в життя заповіти Велетів України - « …кайдани порвіте..» і «..стати хазяїном домовитим у своїй хаті і на своїм полі…».
  Запрошуємо всіх охочих познайомитись, заглибитись у лаконічні, ґрунтовні літературні мандрівки по животрепетних темах рідної історії, духовності, етнографії і природи краю,краси почуттів люблячих сердець.
Світлина від Стрийськи Районної Бібліотечної Системи.

Духовно-історичний дайджест до 85 років від дня народження Любомира Гузара


Життя з Богом у мирі і радості [Текст] : духовно–історичний  дайджест до 85 р. від дня народження Любомира Гузара / Стрийська РЦБС; метод.-бібліограф.відділ; укладач Л. Бур. – Стрий, 2018. – 8 с.

«Господь створив нас вільними. Ніхто так не шанує нашої свободи, як Бог. Але ми не маємо відваги бути вільними. Бо бути вільним – це означає бути відповідальним. Ми говоримо про свободу, тішимося свободою, бажаємо свободи, підкреслюємо своє бажання свободи, але насправді боїмося її»
Л. Гузар

26 лютого минає 85 років від дня народження Любомира Гузара

Блаженніший Любомир Гузар – один із творців відродження Української Греко-Католицької Церкви, кожен крок якого був прикладом молитви та терпіння, чесності та пастирської скромності. Саме це людина, котра зверталася до співвітчизників зі сцени Майдану в день, коли найважчі дні революції були ще попереду. Протягом десятка років він залишався і залишатиметься моральним авторитетом для цілого покоління українців. Його телевізійні виступи збирали і будуть збирати рекордну аудиторію, а висловлювання миттєво стають афоризмами.

Методичні рекомендації до 100-РІЧЧЯ ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ «Символ твоєї свободи»


25 лютого 2018 року виповнюється 100 років з часу ухвали  Центральною Радою УНР в Коростені Герба Української Народної Республіки, центральною геральдичною фігурою якого був Тризуб: «Гербом УНР приймається знак  Київської держави часів Володимира Великого». Київський князь  Володимир Святославович карбував тризуб на монетах. З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак свого роду – оберіг, триєдинства світу.

Гербом Галицько-Волинської держави був Лев без корони на голові. Такі зображення маємо на печатках 14 століття, а ще раніше князь Данило Галицький, засновуючи м. Львів, подарував мешканцям міста герб – Золотий лев на синьому тлі.
Гербом Війська Запорізького був вояк з мушкетом, вперше він фіксується на печатці 1592 р.
Свої герби мало дворянство, духовенство. Виготовлялись також печатки з родовими гербами. Ці почесні  знаки-символи дарували містам, землям. Свої герби мали також адміністративно-територіальні одиниці гетьманської України 17-18 ст. – полки і сотні.

Рекомендаційно-анотований список літератури до 147 р. від дня народження Лесі Українки

Хай серце б’ється… Хай палає [Текст] : рекомендаційно-анотований список літератури до 147 р. від дня народження Лесі Українки / Стрийська РЦБС; метод.-бібліограф. відділ; упоряд. Л.Бур. – Стрий,  2018. – 8 с.
Леся Українка… Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.

Літературні читання "Дзвенить струмочком рідна мова" у приміщенні Народного дому с.Олексичі

" Найбільший скарб на світі- людська мова, яка ховає мудрість всіх віків".
        Відзначаючи Міжнародний день рідної мови у Народному домі с. Олексичі бібліотекарем Галиною Сосною та директором Народного дому Галиною Типак організовано та проведено літературні читання " Дзвенить струмочком рідна мова". Юні читці декламували вірші, пронизані любов'ю до своєї мови: Л. Костенко, Т. Шевченка, В. Сосюри, М. Рильського, С. Воробкевича, А. Малишка, І. Франка та ін.

     Окрасою заходу стало виконання пісень "Думи мої, думи мої" та "Звучи, рідна мово".
     Мова - душа народу, вона його цвіть і зав'язь, без неї дерево національного життя в'яне і засихає. Тож бережім і плекаймо нашу рідну мову як найцінніший і найбільший скарб, що дав Господь людині.