…А
кожної весни у афганських горах,так щедро политих кров’ю, зацвітають тюльпани.
І
красивішого видовища світ не знає.
Оті тюльпани стали символом,
щорічним живим пам’ятником людям,
які
загинули за ідею.
Л.
А. Бондаренко
Існують
дати, про які не варто нагадувати зайвий раз, бо вони не стираються з пам’яті
народної. 15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли закінчився рахунок
втратам наших солдатів, службовців. Важкий сумний підсумок. Багато матерів не
дочекалися своїх синів, і не сказали вони «Мамо, я живий…»
Афганістан – країна з чужою для нас
вірою, культурою, світосприйняттям. Кадрові військові – офіцери, прапорщики, звичайні
солдати гідно виконували свій інтернаціональний обов’язок аби захистити
сумнівні ідеологічні цінності першої в світі держави робітників і селян.
Вже 30 років
минає з часу війни в Афганістані 1979-1989 років. Здавалося б рани загоїлись, у
пам’яті все рідше з’являються страшні спогади… Але для тих, хто там був,
воював, бачив смерть товаришів – ця війна не зникла без сліду. Вона ще досі
приходить до воїнів – «афганців», то
страшним сном, то поглядами з фото загиблих побратимів, то тисячами імен
на могильних плитах…
Поставте
скибку хліба на стакан
І
голови схиліть в скорботі вічній
За
тих, кого убив Афганістан,
Чиї
він душі зранив і скалічив.
О,
Україно! Ніжно пригорни
Усіх
живих своїх синів, як мати,
Щоб
ми уже не бачили війни,
Не
чули щоб ніколи звук гармати.
З метою
вшанування громадян, які виконували військовий обов’язок на території інших
держав, сприяння поліпшенню соціального захисту таких громадян, їх сімей та з
нагоди 30-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан пропонуємо
Вашій увазі примірну тематику заходів, які Ви можете провести у своїх
бібліотечних оселях спільно з громадою села, духовенством та молоддю.
Ø Історичний
хронограф «Молодість, обпалена війною»
Ø Вечір-розповідь
з використанням комп’ютерних презентацій з нагоди Дня вшанування учасників
бойових дій на території інших держав
Ø День
пам’яті «Згадай,Афган,синів полеглих України»
Ø Мультимедійна
презентація «Поневічені долі і сльози матерів»
Ø Дослідницьке
досьє «Воїни-афганці Стрийщини»
Ø Історично-поетичний
екскурс «Війна пройшла через їх долі»
Ø Історичний
альманах «Вже стільки років проминуло, а біль у серці б’є і б’є».
Ø Інформаційно-просвітницька
година «Ціна чужої війни»
Ø Героїко-патріотичні
читання «Ті спогади, то вічний серця біль»
Ø Історико-літературний
альманах «Час і досі не загоїв роки – цей одвічний біль Афганістану».
Найбільш глибоко
в народну пам’ять врізалась саме неоголошена афганська війна, відгомін якої ми
відчуваємо й досі. Вона чорним смерчем пронеслась над простором України,
зачепила переважно родини робітників і селян, які віддавали своїх, часто
єдиних, синів до армії, не відаючи, через яке пекло їм доведеться пройти.
Хтось залишив
сім’ю, родину, батьків, власних дітей, хтось студентську аудиторію... Багато з
цих молодих людей вже ніколи не побачили рідних та друзів, повернувшись
«чорними тюльпанами» в рідну землю.
Бої
закінчуються, а історія вічна. Пішла в історію й афганська війна. Але в пам’яті
людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і
слізьми матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові та
моральні уроки тієї ніким і нікому неоголошеної, героїчної й трагічної
афганської війни.
І зараз, у ХХІ
столітті, на нашій планеті вирують війни, злочини, насилля. То будемо мати
надію, що в майбутньому на Землі пануватимуть мир та злагода, батьки
виховуватимуть своїх дітей добрими, чесними, істинними патріотами своєї країни,
люди забудуть навіть значення слова «війна».
Немає коментарів:
Дописати коментар