Первоцвіт української класичної прози [Текст] : біографічна
пам’ятка до 185 р. від дня народження Марка Вовчка / Стрийська
РЦБС; метод.-бібліограф. відділ; підгот. Лідія Бур. – Стрий, 2018. – 8 с.
Творчий шлях Марка
Вовчка не був устелений трояндами. Перший успіх і популярність молодої
письменниці були надзвичайними, а потім з огляду на багато причин обстановка
різко змінилася: їй доводилося співпрацювати в другорядних газетах і журналах,
братися за випадкові літературні замовлення, друкуватися анонімно і під іншими
псевдонімами, роками проживати за кордоном, на багато місяців відриватися від
оригінальної творчості заради перекладацької роботи. У своїй записній книжці
вона занотувала: «Дорого коштує і тяжко іде подвиг – так тяжко, ніби й немає
його – залишаються тільки надії на краще».
ЖИТТЄПИС ПИСЬМЕННИЦІ
О доле! Пророче наш!
Моя ти доне! Твоєю назву назову.
Т. Шевченко
Славетна письменниця Марко Вовчок
(Марія Олександрівна Вілінська) народилася 22(10) грудня 1833 року в Єкатериниському
Єлецького повіту Орловської імперії. Батько її, Олександр Олексійович
Вілінський, - армійський офіцер, мати, Парасковія Петрівна походила з місцевого
російського дворянського роду Данилових.
1845-1848 роки – Марія Олександрівна вчилася в одному з Харківських приватних пансіонів, потім
оселилася в Орлі у своєї тітьки Є. Мордовиної, де зустрілась із російськими
письменниками та етнографами та спілкувалась з ними на різні теми.
В січні 1851 року Марія Вілінська одружується з Марковичем
і одразу виїжджає на Україну, живе в Чернігові (1851-1853 рр), Києві (1853-1858
рр.) та Немирові (1856-1858 рр). Ще в Орлі вона цікавилася народною творчістю,
російськими тв українськими піснями. А тепр вона записує з уст українського
народу. 1854 році деякі з цих пісень було надруковано у збірнику А.
Метлинського «Народные южнорусские песни».
Протягом 1856 і першої половини 1857 року Марія пише оповідання українською
мовою і надсилає їх до Петербурга Пантелеймону Кулішу. Твори вийшли окремою збіркою
під назвою «Народні оповідання Марка Вовчка».
1858-1859 рр. працює над творами «Інститутка», «Ледащиця» та «Гайдамаки».
На початку січня 1859 року вона переїжджає до Петербурга. Там вона особисто
познайомилась з Шевченком. Особиста зустріч у Петербурзі зміцнила їхні дружні
взаємини.
На початку травня 1859 року виїжджає за кордон, а саме у Дрезден, а потім
була в Німеччині, Італії, Швейцарії, Чехії та ін.
1867 році Марія Олександрівна повертається до Петербурга і починає активно
співпрацювати з Д. Писарєвим, М. Некрасовим та ін.
В 70-ті роки письменниця віддає багато енергії громадській діяльності серед
жінок. Протягом 1871-1872 рр. за її редакцією в Петербурзі виходить журнал «Переводы лучших иностранных писателей». До участі у випуску
журналу вона залучає багато жінок.
З 1867 до 1876 років Марко Вовчок
переклала 15 творів Жюля Верна російською мовою.
1875 року Марія одружується з іншим чоловіком. З ним та маленьким сином
Борисом надовго виїжджає на Північний Кавказ. З 1886 до 1893 року знову живе на
Україні в м. Богуславі, с. Хохітва, буває в Києві.
1893 року виїжджає до Саратова. Пише оригінальні твори, перекладає з
польської мови та готує повне зібрання своїх творів. В останні роки життя живе
в селі Олександрівському, а потім у Нальчику, на хуторі Долинському.
Вона весь час жил інтересами народу. Тяжка недуга зламала письменницю й
борця за щастя народу. Померла вона 10 серпня 1907 року в м. Нальчику, де й
похована.
Марко Вовчок завжди залишалася тим «кротким пророком», про якого з такою любов’ю
сказав великий Кобзар у проникливій елегії «Марку Вовчку. На пам’ять. 24 січня
1859 року».
Недавно я поза Уралом
Блукав і Господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало;
І виблагав. Господь послав
Тебе нам, кроткого пророка
І обличителя жестоких
Людей неситих. Світе мій!
Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене, і огрій,
І оживи моє побите
Убоге серце, неукрите,
Голоднеє. І оживу,
І думу вольную на волю
Із домовини воззову.
І думу вольную... О доле!
Пророче наш! Моя ти доне!
Твоєю думу назову.
ТВОРЧИЙ ДОРОБОК МАРКА ВОВЧКА
Марко Вовчок написала
понад сто оригінальних творів і стільки ж перекладів. Письменниця перекладала з
французької, німецької, англійської й польської мов. Серед перекладних творів –
п'ятнадцять романів Жуля Верна. Французькою вона писала оповідання й казки. До
найвідоміших творів російською мовою належать оповідання «Маша», «Игрушечка»,
повість «Живая душа». Саме українською мовою написані її найкращі твори: казки;
повісті «Інститутка», «Кармелюк», «Маруся», «Гайдамаки»; збірка «Народні
оповідання».
В українській літературі Марко Вовчок передусім відома
своїми «Народними оповіданнями» і повістю «Інститутка». Позначення оповідань
письменницею словом «народні» повністю себе виправдовує, адже вона першою
зобразила український народ таким, яким він був насправді, тобто реалістично.
Деякі з оповідань збірки написані в романтичному ключі: сильні й безкомпромісні
характери діють у суворий час Козаччини. Одним Із таких творів є оповідання
Марка Вовчка «Максим Тримач».
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.
Вовчок М. Народні оповідання. Повісті
«Інститутка», «Три долі» / Марко Вовчок. – Київ : Наук. думка, 2001. – 252 с.
2. Вовчок М.
Повісті, оповідання, казки / Марко Вовчок. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. –
416 с. : іл.
3. Українська
жіноча проза. М. Вовчок, Н. Кобринська, О. Кобилянська. – Харків :
Прапор, 2007. – 640 с.
4. Сохацька Є.
Феномен Марка Вовчка / Є. Сохацька // Дивослово. – 2013. – № 12. – С. 45-51.
ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ
Літературна спадщина Марко Вовчок [Електронний ресурс] //
ОСВІТА. UA : [сайт]. – Режим доступу : http://ru.osvita.ua/vnz/reports/
ukr_lit/15376/. – Назва з екрана.
Марко Вовчок [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна
енциклопедія : [сайт]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/. –
Назва з екрана.
Роль творчості Марка Вовчка у розвитку української
літератури [Електронний ресурс] // Твори.ком : [сайт] .– Режим доступу : https://tboru.blogspot.com/2011/09/rol-tvorchosti-marka-vovchka.
html. – Назва з екрана.
Немає коментарів:
Дописати коментар