Золоте сяйво Покрови [Текст] : історико-краєзнавчий дайджест / Стрийська РЦБС; методично-бібліографічний відділ; упорядник Лідія Бур. – Стрий, 2016. – 12 с : іл.
Покров… Коли нам холодно, ми шукаємо, чим би накрити своє тіло. Коли починає падати дощ, негода, ми поспішаємо під стріху. Коли на вулиці спека і спекотне сонце, ми намагаємося знайти якийсь покров, який би захистив нас від палючих променів. Покрова – це захист.
Свята Заступнице! Пречиста Діво!
Ти оповий нас Покровом білим,
І під опіку візьми Вкраїну,
Не дай їй впасти знов
на коліна.
Народ наш просить захисту в Тебе,
Бо Ти - Цариця Землі і Неба,
Прийми нас ще раз під свій Покров,
Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці йде в глибоку старовину. Сама назва свята пов'язана з назвою частини одягу Пресвятої Богородиці – головного покривала, або мафорія, який став називатися на Русі «омофором». Серед всіх великих свят Покрова Пресвятої Богородиці шанується українцями особливо. Історія свята бере свій початок у 910 році. У ті часи при імператорі Леву VI Мудрому (886 – 912) та патріарху Макарію, Візантійська імперія вела війну з сарацинами-мусульманами (в ряді джерел – з племенами русичів) й Константинополю загрожувала небезпека. 14 жовтня (за новим стилем) у Царгороді, у Влахернському храмі, де зберігалася риза Пресвятої Богородиці, Її пояс і головний покров, святий Андрій Христа ради юродивий (936) (був русином родом, у молодості потрапив до полону й був проданий у Константинополі в рабство місцевому жителю Феогносту) та його учень Епіфаній (956) о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачили, що йде по повітрі Пресвята Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами і сонмом святих. Її супроводжували святий Іоан Хреститель та святий апостол і євангелист Іоан Богослов. Був недільний день і храм був переповнений людьми, які стояли і молилися. Потім Богородиця схилила коліна і слізно молилася за всіх християн. Вона просила у Господа захистити свій народ від усіх ворогів – видимих і невидимих. Святитель Димитрій Ростовський повідомляє такі подробиці про чудесне явлення: «Коли святий Андрій та Епіфаній споглядали це чудове видіння, Богоматір молилася довгий час, обливаючи сльозами Своє Боговидне і Пречисте лице. Закінчивши молитву, Вона підійшла до престолу і там молилася за народ, який стояв. Після закінчення молитви, зняла з Себе велике і страшне покривало, що блищало як блискавка, яке носила на Пречистій Своїй голові, і, тримаючи його з великою урочистістю Своїми Пречистими руками, простягнула над усім народом, який стояв. Дивні ці мужі довгий час дивилися на це простягнуте над народом покривало і на славу Господню, що блищала, як блискавка; і, доки була там Пресвята Богородиця, видно було і покривало. Після ж Її відходу і воно стало невидимим. Але, узявши його з собою, Вона залишила благодать тим, хто був там. Святий Андрій довго стояв і спостерігав за дивним баченням, потім запитав свого учня: «Чи бачиш, брате, Царицю, що молиться про весь світ?» Епіфаній відповів: «Бачу, святий отче, і жахаюся».
Потрібно відзначити, що в церковній історії та православному календарі існує велика кількість прикладів допомоги і заступництва Пресвятої Богородиці. Увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Матір Спасителя світу Ісуса Христа – шість разів у році православна церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії: 8 січня – Собор Пресвятої Богородиці; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці; 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці; 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці; 14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці; 4 грудня – Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. Проте не всі ці свята стали в Україні настільки значимими в порівнянні зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Українцям здавна була притаманна особлива любов, шанування і благоговіння перед святою Богородицею. Саме з покровом і заступництвом Богородиці всі ми пов'язуємо усі свої надії. І дивним є те, що це явлення Божої Матері було сприйняте і святкувалося не грецьким народом, не у Візантії, а на Русі. У чому причина особливої любові людини до цього свята? У чому його сутність? Що означає для нас Покров Божої Матері? У тому, що Своїми молитвами Пресвята Богородиця покриває нас від зла і допомагає йти до спасіння. Матір Божа є на вічні часи Матір'ю кожній людині і всьому людству. І як всяка любляча мати Вона завжди готова розпростерти Свій Покров над кожним з нас. Їй відомі всі наші потреби й турботи, радощі і печалі. Дійсно, Богородиця «подібно до хмари покрила землю». Дійсно, ми ховаємося під покровом Тієї, Яка як хмара, покриває землю. Ще премудрий Соломон звістив про Богородицю: «Хто Ця, Яка блищить, немов зоря прекрасна – як місяць, світла – як сонце».
Легенди, міфи, перекази
У цей день, за переказами, більше ніж 11 сторіч тому дружинники-русичі князя Аскольда ще язичниками брали штурмом православну святиню – Константинополь. Молитовне єднання греків у щирому зверненні по допомогу до Пречистої Діви Марії породило чудо: Богородиця явилася вірним з молитвою за них і накрила їх покровом (омофором) своїм, роблячи непереможними. Зло відійшло з поразкою не тільки від Божого міста, але й од русичів, яких чудо повернуло обличчям до істинного Бога. Дружинники повернулися на Русь-Україну вже християнами. Аскольд став першим руським князем-християнином, збудував церкву, й чимало русичів тоді прийняли в серце Христа й були охрещені.
Інша легенда переповідає, як у десятому столітті на Візантію напали сарацини (араби). У Влахернській церкві, на околицях Царгороду, саме відбувалась служба Божа. Прихожани почали просити в Бога допомоги, і двом з них, святим Андрію Юродивому та його учневі Єпіфанію, явилась Пречиста Марія, яка, долучившись до спільної молитви, зняла з голови покривало (омофор) і розпростерла над ними. Греки перемогли.
Після хрещення Київської Русі грецькими священиками за Володимира Великого визволення Богородицею християн Царгороду стало великим святом, а київські князі брали ікону "Покрови" у військові походи. Згодом Богородичні чудеса з'явилися і в нашій історії. Достатньо згадати, як Пречиста Діва врятувала Почаївський монастир від нападу турків. Молитовні звернення русичів до Богородиці стали особливо ревними за князя Ярослава Мудрого, який "віддав Україну під покров Пречистої Діви".
Народні звичаї і традиції
Ну а кому пощастило на Покрову ще й заміж вийти, то сім’я її буде міцною і щасливою. Через це багато свято цей вважають жіночим. Бо ж Богородиця допомагає всім. Тому, незалежно від статі і віку, потрібно звертатися до неї кожен день.
В народі жартували: "Прийшла Пречиста – несе старостів нечиста, а прийде Покрова – зареве дівка, як корова". Пора одружень в українських селах тривала практично аж до початку Різдвяного посту.
Дівчата молилися, щоб швидше вийти заміж. Вони ставили свічки в церквах перед іконою Богородиці і намагалися провести цей день весело, вірячи, що «якщо Покрову весело проведеш, дружка милого знайдеш».
Покровського вечора дівчата на виданні читали перед образами особливу молитву: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку. Чи не стежкою, не квіткою, а чесну наміткою … хоч ганчіркою, аби НЕ зосталася дівкою ». За народними переказами, земля-мати теж просить Покрову накрити її «білою наміткою». І якщо в середині жовтня випаде сніг, – це на щастя молодятам.До слова, фата здавна вважалася важливою весільною приналежністю. Якщо юнак накидав на голову дівчині покривало, вона беззаперечно ставала його дружиною. У старовину наречену вели під вінець повністю закутану фатою, яка асоціюється з покровом Пресвятої Богородиці та її заступництвом в шлюбі.
В народній традиції в цей день відзначалася зустріч осені з зимою. Сама назва народні вірування пов’язували з першим інеєм, який покривав землю, вказуючи на близькість холодів. У цей день запам’ятовували погоду: якщо вітер північний, значить, зима буде холодною і з великими снігами, а якщо південний – тепла.
День Покрови збігався із закінченням польових робіт та підготовкою до зими. З цих пір починали топити в хатах: приступали до роботи прялі і ткалі. До святого дня селяни берегли засохлі гілки яблуні. Вважалося якщо спалити їх саме в цей день, то всю зиму в будинку буде тепло.
Вважалося, що оселя, утеплена до Покрови, краще зберігатиме тепло взимку. Тому господині до свята підмазували та підбілювали свої хати, а вдосвіта робили перше пропалювання печі, бо тоді протягом холодів тепло буде добре триматися в печі оселі. Щоб хата не була вогкою, то в ночі ритуально спалювали кізяка, а по кутках горища клали шматки дернини (вирізаної трави з землею) корінням догори. З тих же мотивів, щоб Покрова опікувалася домом, в цей день освячували оселі свяченою водою та празниковою свічкою, а також вселялися в нову хату й справляли новосілля.
Для того, щоб усі домочадці були протягом року здоровими, старша господиня брала вишитого рушника з-над Богородичної ікони й розвішувала його над вхідними дверима.
У народному календарі Покрова асоціювалася з початком зими. «На Покрову до обіду осінь, а після обіду зима». Часто в цей день випадає і перший сніг.
14 жовтня – День козацтва
Раз вже Богородиця захистила жителів Константинополя від ворогів, то вже ніяк запорізькі козаки не могли вибрати іншої заступниці в бравих справах своїх. Перед важливою подією чи походом козаки завжди молилися своїй святій покровительці. У покровські дні запорожці обирали нового отамана. Чи не більшість церков у козацькій державі зводили на честь Богородиці. Їх будували у селах, на слободах, у центрах паланок, на всіх річках. Навіть в урочищі Кагальник, де Дон упадає в Азовське море, була похідна церква Покрови. Звичайно, що все робилося руками й коштами козаків: теслярські й малярські роботи дорогоцінні ризи, ікони, бані й дзвони. Зодчі церков мали найбільшу шану в січовому товаристві, вирізняючись побожністю й мудрістю
Як відомо, на Січі була побудована Покровська церква, над воротами якої золотом сяяв напис: «Молимо, покрий нас чесним Твоїм покровом і збав нас від усякого зла».
У році 1775-му, незабаром після указу імператриці Катерини ІІ про ліквідацію Січі, козаки забрали з церкви ікону «Покров Богородиці», обнесли тричі її навколо храму і пішли за Дунай. Дивна подія сталася пізніше. Прийшли російські вояки валити Січ, один за одним падали курені, лише церква стояла непорушно під шквалом ударів. Але раптом в один момент вся як є вона провалилася під землю, так і не далася в руки московських солдатів.
У році 1775-му, незабаром після указу імператриці Катерини ІІ про ліквідацію Січі, козаки забрали з церкви ікону «Покров Богородиці», обнесли тричі її навколо храму і пішли за Дунай. Дивна подія сталася пізніше. Прийшли російські вояки валити Січ, один за одним падали курені, лише церква стояла непорушно під шквалом ударів. Але раптом в один момент вся як є вона провалилася під землю, так і не далася в руки московських солдатів.
Покрову обрали своєю заступницею і воїни УПА.
14 жовтня – День захисника України
1. Установити в Україні свято — День захисника України, яке відзначати щорічно 14 жовтня.
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 23 лютого 1999 року №202", -- йдеться в указі глави держави»
Президент України Петро Порошенко
14 жовтня 2014 року
3. Українське народознавство [Текст] : навч.
посіб. / за ред. С. П. Павлюка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ : Знання,
2004. – 570 с.
Список
використаної літератури
1. Артюх Л.Звичаї українського народу у
народному календарі [Текст] / Лідія
Артюх. – Київ : Балтія-Друк , 2012. –
224 с.
2.
Воропай О. Звичаї нашого народу [Текст] : нар.-календ. звичаї, укр.
нар.одяг:етнографічний нарис / Олекса Воропай; худож. І. Бородаєва. – Київ :
Університетське видавництво Пульсари,
2012. – 632 с.
3. Українське народознавство [Текст] : навч.
посіб. / за ред. С. П. Павлюка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ : Знання,
2004. – 570 с.
4. Українці : Свята. Традиції. Звичаї [Текст] /
уклад. І. Коверець. – Донецьк : Альфа-Прес, 2004. – 304 с.
5. Шкода М. Н. Традиції і свята українського
народу [Текст] / М. Н. Шкода. – Донецьк : БАО, 2007. – 384с.
Немає коментарів:
Дописати коментар