Великдень – найбільше християнське свято. Цей день має ще одну назву – Пасха. Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято – Великдень. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов.
Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці, і це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожній гріб, і тоді схвильованим жінкам з» явився ангел і сповістив про Воскресіння Господнє.
Свято Великодня має язичеські корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов’язана весняна поминальна обрядовість.
До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна «прислуховуватися» до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця.
Особливе значення Страстний четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі християни по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових.
В Страстну п’ятницю з церкви виносять плащаницю – полотно, в яке було загорнуто тіло Христа, де він зображений в гробу. В цей скорботний день віруючі якомога більше постили. Плащаницю несуть навколо церкви, що символізує сходження Христа.
В давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишились там до ночі, харчуючись хлібом і вином. В пам’ять про це в Страстну Суботу святять їжу. Під час служби священники міняють буденний одяг на святковий.
В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски і яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.
Перед бібліотеками стоїть велике завдання популяризувати духовну літературу, організовувати святкові книжкові виставки, тематичні вітрини «Великодні передзвони», «Писанковий всесвіт», «Писанкові символи – це Божа мова, вони розповідають про суть світу, його творення», «Воскресіння: перлини духовної спадщини України» та ін., проводити творчі акції роботи бібліотеки.
Зокрема, у Народному домі с. Гірне проведено майстер-клас «Писанка – частина нашої душі». Юні майстрині розмалювали свої писанки, вони прикрасять ними Великодній кошик, обмінюються з близькими і рідними людьми, подарують коханим і, звичайно, понесуть на могили. Увага всіх учасників була зосереджена на виставці великодніх кошиків, вишивок, писанок, яку зі знанням своєї справи організувала худ. керівник Народного дому с. Гірне Шептицька Г. Завідуюча бібліотекою Бодяшева М. оформила книжкову виставку «Писанковий світ», у РДБ проведено майстер-клас «Мистецтво писанкарства», у с. Братківці свято писанки «Воскресни писанко. Воістину Воскресни», у с. Слобідка, Стрілків проведено майстер – клас «Великодня писанка», «Писаночка Великодня, з неба ласка йде Господня».
У бібліотеці смт.Дашава – годину духовності «Великдень – світле свято християн», Великодній вернісаж «Дзвонять дзвони величаво» – у бібліотеці с.Луги.
Низку заходів до Великодніх свят проведено і в інших бібліотеках району, в школах мистецтв та народознавчих музеях.
Немає коментарів:
Дописати коментар